Прочитайте прислів’я, в яких узагальнюються народні
погляди на культуру мовлення, погрупуйте їх за змістом. Поясніть, які якості
мовлення роблять його хорошим, а які засуджуються народом.
Що маєш казати - наперед обміркуй.
Слово до слова - зложиться мова.
Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш.
Не роби з писка халяву.
Слово - не стріла, а глибше ранить,
їж борщ з грибами і держи рот за зубами.
Хто мовчить, той двох навчить.
Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.
Рана загоїться, а слово - ніколи.
Дурний язик голові не приятель.
Давши слово - держись, не давши - кріпись.
Слова ласкаві, та думки лукаві.
І від солодких слів буває гірко.
Таке верзе, що й купи не держиться.
Шабля ранить голову, а слово - душу.
Язик без кісток: що хоче, то й лопоче.
Удар забувається, а слово пам’ятається.
Меле, як порожній млин.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Слова пристають, як горох до стінки.
Гостре словечко коле сердечко.
Язик до Києва доведе.
Вода все сполоще, а злого слова - ні.
Бережи хліб на обід, а слово на відповідь.
Вола в’яжуть мотузками, а людину словом.
Умій вчасно сказати, умій і замовкнути.
Слово старше за гроші.
Словами туди і сюди, а ділами нікуди.
Добре слово варте завдатку.
Язиком мели, а справу роби.
Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам
До ть, будь ласка, дуже потрібно.
Мені хочеться розповісти про мурашник і його дивних маленьких мешканцях – мурахах. Мурашник – це ціла держава із гніздами-будиночками, складами, вулицями й, напевно, палацовою площею. А мурахи – стан організоване співтовариство, у якому є королева, є крилаті молоді самки й самці, є безкрилі робочі мурахи. Вони увесь час у русі: кудись біжать, щось тягнуть – працюють, роблять запаси на зиму й для майбутнього потомства. Але, виявляється, працюють тільки робочі мурахи або навіть мураха-раба. А «рабами» вони стали тому, що великі й сильні мурахи розорили гнізда більше дрібних побратимів, вигнали хазяїв, а їхні яйця й личинки перетягнули у свій мурашник, виростили з них зрілих мурах і змусили служити собі. У світі існують тисячі різних видів мурах
И в кожного виду свої звичаї, своя організація мурашиного співтовариства
Отже,це питання є досить філософським,адже над ним можна думати годинами.До сьогодні ніхто не сказав якого кольору небо,що ще раз підтверджує мою думку.Мільйони людей-мільйони різних думок!