Прочитайте прислів’я, в яких узагальнюються народні
погляди на культуру мовлення, погрупуйте їх за змістом. Поясніть, які якості
мовлення роблять його хорошим, а які засуджуються народом.
Що маєш казати - наперед обміркуй.
Слово до слова - зложиться мова.
Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш.
Не роби з писка халяву.
Слово - не стріла, а глибше ранить,
їж борщ з грибами і держи рот за зубами.
Хто мовчить, той двох навчить.
Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.
Рана загоїться, а слово - ніколи.
Дурний язик голові не приятель.
Давши слово - держись, не давши - кріпись.
Слова ласкаві, та думки лукаві.
І від солодких слів буває гірко.
Таке верзе, що й купи не держиться.
Шабля ранить голову, а слово - душу.
Язик без кісток: що хоче, то й лопоче.
Удар забувається, а слово пам’ятається.
Меле, як порожній млин.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Слова пристають, як горох до стінки.
Гостре словечко коле сердечко.
Язик до Києва доведе.
Вода все сполоще, а злого слова - ні.
Бережи хліб на обід, а слово на відповідь.
Вола в’яжуть мотузками, а людину словом.
Умій вчасно сказати, умій і замовкнути.
Слово старше за гроші.
Словами туди і сюди, а ділами нікуди.
Добре слово варте завдатку.
Язиком мели, а справу роби.
Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам
До ть, будь ласка, дуже потрібно.
Объяснение:
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає. Хата швидко сповнилась м’якими вечірніми тінями. Голубина ніч надворі позасвічувала зорі.
Вітер розмовляє з ким?чим? з гаєм в реченні виступає додатком
Вітер шепче з ким?чим? з осокою в реченні виступає додатком
Хмаронька пливе за ким?чим? за сонцем в реченні виступає додатком
Хмаронька розстилає кого? що? поли в реченні виступає додатком
Хата сповнилась ким?чим? тінями в реченні виступає додатком
Ніч позасвічувала кого?що? зорі в реченні виступає додатком