Прочитайте речення. Знайдіть означення та визначте, якими частинами мови вони виражені 1. Кульбабки, кульбабки на ніжках тонких! Пошив би я шапку з кульбабок м'яких (П. Ребро) 2. Під віконцем гладіолус у багряному цвіту, подає він ніжний голос: «Я на радість всім цвіту» (В. Кравчук). 3. Росла в гаю конвалія під дубом високим, захищалась від негоди під віттям ши- роким (Леся Українка). 4. В ромашковім полі жайвори співають, і росу пахучу ночі сповивають (Н. Воронюк). 5. Ось волошки, сонні трошки, синім шовком шиті, ясноокі, чисто вмиті, розбре лись по житі (Г. Черінь).

Ця розповідь від моєї матері вона справжня. Мама мені розповіла, що у моєї прабабусі, в хаті, де вона жила, був святий кут, і в ньому висіло багато ікон, які після смерті маминої прабабусі залишилися у її дочки, моєї прабабусі. Прабабуся зуміла зберегти ці ікони, незважаючи ні на що. Особливо дуже важко довелося під час війни, коли німці приходили в село. Вона їх ховала, переживала, щоб їх не знайшли і не забрали, бо дуже дорожила ними. За переказами, ці ікони з'явилися в нашому роду на весіллі, і вважалося, що вони несуть мир і добро в сім'ю. Прабабуся передала ікони своїм дітям: моїй бабусі і її братові і сестрам. Коли прабабуся була дуже старенька, вона строго наказувала своїм дітям зберігати традицію: передавати ікони у спадок своїм дітям, щоб у сім'ях був спокій і благополуччя. І так донині ми передаємо свої цінності з покоління в покоління.

Кожен з нас має дотримуватись правил дорожнього руху.
Коли ми хочемо перейти дорогу, потрібно відшукати пішохідний перехід. Підійшовши до "зебри", уважно подивитися вліво й вправо. Переконавшись, обережно перейти дорогу, а не бігти. Найкраще, коли є світлофор. Він допомагає нам спокійно перейти на інший бік дороги. Але тут також потрібно гати за рухом легкових автомобілів. Іноді недосвідчені водії не звертають уваги на сигнал світлофору і їдуть прямо на людей.
Також щоб не сталося ДТП, створили окремі доріжки для пішоходів та для велосипедистів.