Прочитайте текст. Доберіть заголовок до нього. Випишіть із тексту ключові слова й обгрунтуйте їхню роль у розкритті змісту. Сформулюйте запитання для однокласників за змістом прочитаного. Живе напа мова із нами наші князі і гетьмани, наші письменники і вчені, наші державники і збройні оборонці. Живе наша мова-і з нами наша 15-мільйонна діаспора. Живе наша мова хорі народів. Бо наша мова i наш голос звучить у вселенському це наша релігія, наша держава, наша ми- нувшина, наша надія, наше майбутне. Бо наша мова це ми, україінці,-добрий, чесний, пра- цьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, там, де була колиска індоевропейських народів. Бо наша мова - це наша пісня, а народ, котрий мае таку пісню, не здатний чинити неспровоковане зло іншим народам. Отож, не лише клянімося в любові до рідної мови, не лише плачмо над 11 долею, а працюймо для неї, вивчаймо, заглиблюй- мося в 1 походження й історію, поширюймо, пропагуймо 1 (В. Гванишин, Я. Радевич-Винницький)
моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. зветься воно василівкою, на честь хлібороба василя, який першим поставив тут хату.
той василь дуже вдало вибрав місце для оселі. опис місцевості села я почну з опису річки. вона тиха, заросла комишем. річка протікає відразу а околицею нашого села. там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.
а далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. зі степом стикаються рівні зелені поля. тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.
на схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. він має штучне походження. його вирили десь сімдесят років тому. саме сюди селяни ходят та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.
ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. в степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. а одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.
але наше село цивілізоване. в ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “жабівкою”. у нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. до нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.
більшість селян живе у садибах. вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.
коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. а потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.