Прочитайте текст. Доберіть заголовок і перекажіть довільно. Ви- Дівчинка добігла до поля. Рівчаки буйно поросли дикими квітчасти-
не буде видно квіток, адже вони точнісінько такого кольору. Люба роз-
навколішки, то можна відчути їхній ніжний аромат, а на тлі неба зовсім
гортала руками ті батоги, аби не пошкодити, й говорила: «Ой, які ви
бабуся так завжди про-
Духмяний добрий дух оповив усе навкруги: і смугу біло-рожевої
них бувають тільки доконаног
нутися) або недоконаного виду (сподіватися, поважати).
пишіть виділені дієслова, визначте вид.
ми травами, і пахощі іх манили душу.
високі! Бабуся говорила, що ви
лікарська рослина».
А далі — зарості панича-звіробою.
Господи, як добре, що є така рослина!
МОВЛЯла.
Мабуть, тому, що чай із цієї рослини лікував геть усіх.
А ондe прямо над ровом світліють білі кошики деревію...
конюшини, і васильки, і грицики, і темно-зелену лісосмугуї ясенів, що
височіли неподалік (За Л. Зоряною).
ІІ. Бесіда:
1. Про яке багатство української землі йдеться в тексті?
2. Яким чином рослини збагачують наше життя?
3. Назвіть згадані рослини й доповніть їхні характеристики.
4. Запишіть у зошити ці та інші відомі вам рослини.
5. Цікавтеся, як називається кожна рослинка, що росте довкола.
Побою Про що ви хотіли б розпитати​

Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки: - займають позицію одного члена речення; - пов’язані між собою сурядним зв’язком; - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком; - виражають однотипні поняття; - мають переважно однакове морфологічне вираження. Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока. Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення: - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде; - слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се; - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований. Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники: - єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий. - протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...зате: Тече вода в синє море, та не витікає. - розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини. Розділові знаки між однорідними членами речення Кома ставиться: - між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово. - між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю. - між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів. - між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою. - перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною. - коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну. Кома не ставиться: - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів); - між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться. - у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.

Понятие синтаксиса

Синтаксис изучает строение текста, связь между частями речи, предложениями и словосочетаниями. Какие же именно темы затрагивает синтаксис?

Если обратиться к созданию науки о синтаксисе, то придется углубиться в 19 век. А сами предпосылки появления термина «синтаксис» появились еще в далеком античном мире. Люди принимали синтаксические разбор, как нечто, которое прояснить предложение и длинное словосочетание. Спустя время синтаксис разбирать не только отдельные части, но и целые тексты.

Понятие синтаксического разбора предложения

Вся наша речь строится на словах, которые мы постоянно собираем в одно предложение. Для того, чтобы понять смысл, идею и посыл, важно провести анализ. Так, в каждом отрывке существуют особые составные части. Синтаксический разбор включает в себя найти и выделить основные моменты в тексте, при этом поняв, каким именно является каждое предложение. Оно делится на и сложное. Помимо этого, важно учитывать, какой тип связи в тексте. Например, существует согласование, управление или примыкание. Обычно, для этого устанавливается главное слово, по которому и определяется смысл синтаксиса. Затем, по правилу определяется время, наклонение, действующие лица и число главных членов.

Члены предложения: подлежащее, сказуемое, определение, обстоятельство, дополнение

Сказуемое. Еще один важный член предложения, которые необходимо подчеркивать двумя неразрывными линиями. Основной во на который отвечает сказуемое – это «Что делать?» и «Что сделать?», «Каков?», «Кто он / Что он?». Как правило, в 80% случаев сказуемое – это глагол, т.е. действие. Например: мама любит цветы. В данном предложении слово «любит» является сказуемым, так как это действие.

Обстоятельство. Вс часть в тексте, важная для наполнения и красочности речи. Не было бы данного пункта – было бы скучно, уж поверьте. Итак, обстоятельство – это качество, признак, отвечающий на во Куда?», «Зачем?», «Когда?», «Как?». А вот и пример подоспел: мы уехали в Париж. Смотрите, было бы неинтересно знать, что люди уехали. Намного важнее узнать информация, куда именно было направление. Отсюда находим обстоятельство «в Париж», отвечающее на во Куда?».

Определение. Для того, чтобы речь была красочной, многогранной, нескучной и разной – важно включать определения. Они отвечают на во Какой?», «Какая?». Часто в речи определение выражается прилагательным, т.е. частью речь, которая описывает предмет от и до. Поглядите на пример: животные обитают в дремучих джунглях. Слово «дремучий» - как раз является определением, так как отвечает на во Какой конкретнее представить и понять, какими именно являются джунгли.

Обратите внимание на предложение, в нем есть повествование, т.е. содержится определенный факт, мини-сообщение. Если же судить по эмоциональной окраске, то восклицание отсутствует. Посчитав грамматические основы, делаем вывод, что их целых две. А это означает, что предложение сложное. Смотрите: в первой части основа слова «учитель не записал», а во второй – «мы не сделали». Союзов здесь тоже нет, а это значит, что оно – бессоюзное, но с запятой, которая разделяет две важные части.

Порядок разбора

Нас учат по-разному, с чего лучше начинать анализ. Кто-то считает, что приоритетно дать общую характеристику предложению. Другие же, наоборот, придерживаются мнения, что важно определить все части в предложении, а только затем приступать к основной характеристике. Лучше всего более верный вариант скомпоновать в небольшую памятку, чтобы вам же было впоследствии удобнее ею пользоваться.

После этого посмотрите внимательно на интонацию, которая всегда прописывается в самом конце (во знак или восклицательный).

Имеются ли второстепенные члены. Если да, то предложение считается рас т.е. включает в себя разные части речи.

Вот так легко можно понять, что же такое синтаксический анализ. На сам

тема сложная укратил как смог