Прочитайте вірш Катерина Заляпанчук «Слово про матір». Які відчуття викликали у вас ці рядки? Яким чином, на вашу думку, автору вдалося досягти такого ефекту емоційного стану, в якому ви перебуваєте? Визначте тему, основну думку, тип та стиль тексту.

Коза́к-характе́рник, також коза́к-химоро́дник, коза́к-галдо́вник або коза́к-заморо́чник[1] — назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі. Займався не лише яснобаченням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та психофізичною підготовкою. Характерник — своєрідний духовний наставник, якого козаки шанували і дещо побоювались, хранитель традицій і таємниць бойового мистецтва запорозького козацтва. За переказами, кошовий запорожців І. Сірко, якого обирали на цю посаду протягом 24 років, був відомим козацьким характерником[2]. Із часом поняття «козак-характерник» надійно увійшло до наукового обігу

Відповідь:

1. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь рясно вкриті кра росою.  

Дерева - означуване слово, загорнені в сутінь рясно вкриті кра росою - дієприкметниковий зворот. Аналогічно підкреслила і в інших реченнях.

2. Любов до Вітчизни починається з любові до берізки біля рідної хати до стежини на городі, втоптаної дитячими ногами.

3. Біля хати притулився зроблений із хворосту й обмазаний глиною сарайчик.

4. Довкола площі стояли чепурні будиночки, закриті городами й садами.

5. Біля горба було невеличке озерце, сховане в заростях лози.

6. На подзьобаному дощем піску залишилися відбитки його босих ніг.