Прочитайте виразно уривки з твору Б. Антоненка-Давидовича «Крила
Артема Летючого». Знайдіть у текстах частки, визначте їх розряд.
1. В селі Артема вважали за дивака. Горілки не пив, до церкви його хіба що на налигачі
тільки затягнеш, тяжко працював на маленькому клапті землі, що ледве могла прогодувати
його сім'ю, а книжки купував. Бувало, на ярмарку люди, спродавшись, і до шинку заглянуть,
а він – ні-ні. І замість того щоб, як годиться доброму господареві, хильнути чарку-другу й
заспівати веселої, він купить на виторгувані гроші книжку з малюнками та так же на неї
дивиться, так її рукою гладить, немовби хтозна-яке добро придбав! І вдома ввечері потім
марно лій переводить, луплячи очі в ту книжку. А для чого то? Не пан же який, не піп, навіть
не писар з розправи, а собі мужик! Хіба то мужицьке діло книжки читати!..
1уривок:
2. І то сказати: птах птахові не рівня! Той птах швидкий, моторний, той повільний,
важкий, а той, дивись, і – так собі. З вигляду наче й птах, а тільки й слави тієї, що крила в
нього є,– курка в дворі, приміром... А от за морями-океанами, у вирії, птах страус водиться.
Літати той птах не може, бо хоч у нього і є крила, та ті крила йому ні до чого, бо в нього вся
сила – в ногах. Ноги довгі й цибаті. І біга на тих ногах страус дуже швидко. Отак, як кінь. Ну,
тільки й кінь не всякий за ним уженеться! Хіба що от огир з графського маєтку, той міг би, а
наші мужицькі шкапи його не наздогнали б, бо птах прудкий.
Синичка — дуже корисна осіла пташка.
Її можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. Вона є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. Синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. Коли вони поїдають плоди, насіння падає на землю. Так воно розноситься на великі відстані, де з нього виростають рослини.
Синички є нероздільною частиною природи. Тому треба оберігати синичок.
***
Синичку можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. Вона — дуже корисна осіла пташка.
По-перша, є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. По-друге, синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. По-третє, коли вони поїдають плоди, насіння падає на землю. Так воно розноситься на великі відстані, де з нього виростають рослини.
Синички є нероздільною частиною природи. Тому треба оберігати синичок.