ВИБЕРІТЬ САМЕ ВАЖЛИВЕ!☺Як стати авторитетом? Деякі з нас честолюбні й амбіційні з самого дитинства. Вони прагнуть виділитися з групи друзів, бути для них авторитетом, лідером — як формальним, так і неформальним. І це їм вдається завдяки особливій здатності викликати у однолітків готовність слухати і погоджуватися з їх рішеннями, а ще користуватися їхньою довірою і повагою. Але в міру того, як діти дорослішають, стати авторитетом у своєму класі або компанії стає все важче. Як стати авторитетом серед своїх друзів-школярів? У молодших школярів статус створюється дорослими і залежить від оцінок: чим пильніш учень, тим міцніше його положення. Тому саме відмінники користуються найбільшим авторитетом в початковій школі, так як їм доводитися стати прикладом для інших. Колектив підлітків пред’являє до свого лідера зовсім інші вимоги. Їх вже не влаштовує залежність від думок і оцінок дорослих, тепер вони мають власну думку з будь-яких питань і самі оцінюють один одного. За що підлітки будуть поважати свого лідера? За силу — зовнішню і внутрішню, за принциповість, надійність і вміння приймати рішення, мати свою думку, незалежне від того, що думають інші. За досягнення, таланти, здатність зацікавити, виділитися із загального фону. Якщо вам важливо стати авторитетом для своїх друзів та однокласників, вам обов’язково потрібно відповідати цим уявленням про лідера. Цікавтеся захопленнями своїх приятелів, завжди майте тему для розмови з ними. Заохочуйте їх до спілкування і розповідайте їм щось нове, що стосується їх хобі. І діліться своїми успіхами, але так, щоб це не викликало неприязні або усмішок. Знайдіть привід, щоб проявити свої таланти, і постійно розвивайте їх, працюйте над собою. Дуже добре зайнятися якимось популярним видом спорту, записатися в клуб екстремального відпочинку або школу виживання. Будьте здатні до того, що не можуть зробити інші, знайте те, що їм може бути цікаво, чому ви можете їх навчити. Недостатньо бути формальним лідером, таким, як, наприклад, староста в класі, щоб стати авторитетом серед друзів і одночасно користуватися довірою дорослих. Але цю можливість треба використовувати для розвитку своєї здатності викликати ці повагу і довіру. Уміння знаходити баланс між вимогами вчителів та однокласників до вам, коли ви почнете будувати свою професійну кар’єру. Які якості потрібно розвивати, щоб стати авторитетом для ровесників? Впевненість у собі. Вчіться приймати рішення і брати на себе відповідальність. Не уникайте ситуацій, які вимагають вашої сміливості — загартовуйте свій характер, зміцнюйте свою волю. Обізнаність. Постійно розширюйте свій кругозір, цікавтеся всім, що відбувається навколо. Володійте тією інформацією, яка важлива для ваших друзів. Товариськість. Завжди будьте поруч з однокласниками, беріть участь у загальних бесідах, що не уникайте загальної уваги. Витривалість і фізична сила. Займайтеся спортом, тренуйтеся, освоюйте навички боротьби. Ваші однолітки цінують силу, здатність постояти за себе і захистити друзів. Уміння створювати свій стиль. Дотримуйтесь моді, але залишайтеся собою, не схожим на інших. Ви повинні виглядати сучасно, але так, щоб ваш зовнішній вигляд викликав захоплення схвалення однокласників і не дратував дорослих. Як стати авторитетом для молодшого дитини? Якщо ви користуєтеся визнанням своїх ровесників, ви зумієте заслужити його і в інших дітей. Допомагаючи малюкам повірити в свої сили і робити перші кроки до досягнення їх цілей, ви станете для них людиною, чий авторитет буде незаперечний. Вміючи залишатися тільки старшим другом і викликаючи в них почуття, що всі перемоги і успіхи досягнуті їх власними зусиллями і вашої невеликою до ви завжди будете їх наставником. Вас будуть слухати, за вами будуть слідувати, вам будуть вірити.
Тато з мамою збираються іти на ярмарок до Сігету. Господи, яка то радість для нас! Починаємо ковтати слину та облизуватись від згадки про солодку халву, глюкоз та бісквіти в позолочених папірцях. – На кого б малого залишити? – питається більш сама у себе мати. Це про Іванка, бо я вже першокласник, нівроку! Коли вийду з школи, то перш зупиняюсь дражнити Калаїшину собаку, поки бідна не захрипне гарчачи, опісля перехожу дорогу сисикатися з Семенишим гусаком, а вже потім іду в гості до старого Микити, який вгощає мене медом, поки я розказую йому всі шкільні новини, бо старого Бджолу, як його прозвали хлопці, страх цікавить знати все. І ось, як бачите, поки доплентаюся додому, тато з мамою могли б не з Сігету, а з Бухаресту повернутися. – Може, у Марії Гафіїної? – допомагає їй тато. – Та де? – махає рукою мама. – Відколи ці бешкетники взули її кота в горіхові шкаралупи ні чути не хоче. – А в старої Олени? – Ні та не захоче, бо носилися верхи на її козі. – А в Параски? – продовжує тато. – Глечик з молоком розбили. І так перелічили всіх сусідок, але на кого залишити Іванка – не знайшли. – Ну і славні в мене бахури, є чим гордитись, – погрозив нам тато пальцем. Я нібито не побачив того, а Іванко ані пис... Запхав по лікті руки у кишені і мовчки гойдає собі ногами та раз у раз на мене поглядає, немов хоче сказати: «Бач, яка я поважна особа, ось скільки клопочуть собі голови, поки вирішать на кого мене залишити». – А може б пішов з ним у школу? – киває тато головою у мій бік. – Йому олівець та клаптик паперу, і сидітиме тихо, як риба у воді, чи не так, Іванку? Іванко мовчки махає головою, що так, а мені приходить завити, як Николаїшина собака. Знаю я те «як риба у воді», – лиш його зачепить якийсь хлопець, розквасить губи і верещить, як у зубного лікаря. Ще не встигли ми добре через поріг класу переступити, а вчитель до нас: – Сьогодні в нас відкритий урок, інспекція приходить аж з Бая Маре, то ж молю вас, діточки, будьте чемні та тихі, аби муху чути в класі, а коли вже хочете щось сказати, то підіймайте гарненько два пальці вгору, добре? У нас від тої «інспекції з Бая Маре» аж мороз спиною поліз. Учитель повісив на стіну картину, на якій була намальована оса і, дивлячись на інспекторів почав: – Сьогодні будемо вивчати букву С. Ось тут на картині намальована оса, а під нею знаходяться три букви: буква О, буква С та буква А. Хто з вас може прочитати разом слово, написане під малюнком? Ми ні пис... Вчитель інспекцію питає, думаємо собі, бо інакше не радив був нам зберігати тишину, «аби муху чути в класі». – Ну, що написано під малюнком? – повторює вчитель. В класі, мабуть, ні одної мухи, бо інакше б її чути, така тиша. – Ну, тоді скажіть, що тут намалювано? – вказує вчитель на осу. Ми ні пис... А Іванко враз пирск, два пальці вгору. – О молодець! – похвалив його вчитель, і до інспекторів: – Він ще не ходить до школи, – а потім до Іванка: – Ну, скажи нам, Іванку, що намальовано на цім малюнку? Іванко надувся, як індик, і голосно крикнув: – Муха! Весь клас вибухнув сміхом, навіть учитель з інспекторами розсміялись, а Іванко вже квасить губи, ось-ось заверещить. Хіба не знаю я, те «тихо, як риба у воді»?
