Навіщо потрібні бібліотеки?Таким питання в наш час задаються, мабуть, більшість школярів і студентів. З розвитком всесвітньої мережі інтернет по логіці речей бібліотеки мають втрачати популярність.
В Інтернеті зараз є практично будь-який твір і заставляти йти себе в бібліотеку і там готуватись чи брати книжку додому почитати не має змісту. Насправді це не так. Коли ми вчитились, то інтеренет як і мобільні телефони був на зорі розвитку. Важко передати ту атмосферу, яка панувала в бібліотеці. Ті звуки перегортання карточок і писанини в зошиті надовго закарбувалися в пам’яті. А також строга бібліотекарка, яка терпіти не могла шум в залі. А сучасна молодь в курсі, що при читанні книжки запам’ятовується на 40% більше інформації чим читання з монітора? Звичайно, якщо є можливість видрукувати найдений в інтернеті матеріал, то похід в бібліотеку стає зовсім безглуздим ділом. Але ми радимо, поки Ви навчаєтесь хоч разок відвідати бібліотеку. Тим більше з таким швидким прогресом вони можуть точно зникнути. Хоча ми все-таки маємо надію, що і бібліотеки почнуть призвичаюватись до сучасних реалій життя і відповідно йти в ногу з часом. А Ви відвідуєте бібліотеки?
– Ж-ж-жарко... Ж-ж-жорстоке Сонце.
Образилося Сонце, сховалося за хмару. Похмуро стало, квіти пелюстки згорнули, мурахи свої домівки позачиняли.
– Як тепер без Сонечка жити? – зашепотіли Дерева.
– Ось я,– сказав хтось ледь чутно, і всі побачили червонокрилого жучка, якого теж Сонечком звали.
– А ти можеш землю зігрівати? – спитали Дерева.
– Ні,– зітхнуло Сонечко,– я попелиць знищую та інших дрібних шкідників.
– За це тобі, Сонечку вклонилися Дерева і знову зашепотіли: – Як без Сонечка жити?
А Джміль гудів:
– Ж-ж-жаль, квіти пелюстки згорнули, ж-ж-жаль.
– Жаль?! – обурилися Дерева. – А хто Сонце жорстоким назвав?
Став Джміль у Сонця пробачення просити:
– Ж-ж-жити без тебе не можна, пробач мені.
Виглянуло Сонце з-за хмари, усміхнулося. Зраділи дерева, квіти розкрилися, а Джміль над ними гудів:
– Ж-ж-жарко, але не дуж-ж-же...
В Інтернеті зараз є практично будь-який твір і заставляти йти себе в бібліотеку і там готуватись чи брати книжку додому почитати не має змісту. Насправді це не так. Коли ми вчитились, то інтеренет як і мобільні телефони був на зорі розвитку. Важко передати ту атмосферу, яка панувала в бібліотеці. Ті звуки перегортання карточок і писанини в зошиті надовго закарбувалися в пам’яті. А також строга бібліотекарка, яка терпіти не могла шум в залі.
А сучасна молодь в курсі, що при читанні книжки запам’ятовується на 40% більше інформації чим читання з монітора? Звичайно, якщо є можливість видрукувати найдений в інтернеті матеріал, то похід в бібліотеку стає зовсім безглуздим ділом. Але ми радимо, поки Ви навчаєтесь хоч разок відвідати бібліотеку. Тим більше з таким швидким прогресом вони можуть точно зникнути. Хоча ми все-таки маємо надію, що і бібліотеки почнуть призвичаюватись до сучасних реалій життя і відповідно йти в ногу з часом.
А Ви відвідуєте бібліотеки?