І рівень
1. Укажіть речення, де правильно розставлено розділові знаки при прямій мові.
а) «У вигляді мови, — сказав Олесь Гончар, дано людині великий дар».
( А. Бортняк)
б ) Стародавня народна приповідка мудро вчить - «Держімося землі, бо земля держить нас». (Г. Тарасенко)
в) Бабуся питає: «А що, дітки?» Чого прийшли, мої соколята? (Марко Вовчок)
г) «Хіба зацікавить кого доля робітників у моєму творі, коли на них, живих, ніхто не звертає уваги?», — з гіркотою подумав поет і повернувся додому.
(І. Вільде)
2. Реченням називається
а) синтаксична одиниця, що виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності;
б) мінімальна одиниця мови, що виражає поняття про предмет, процес, явище дійсності, ознаки чи відношення;
в) смислове й граматичне об’єднання слів, що називає предмети, дії та ознаки повніше, ніж окреме слово;
г) продукт мовленнєвого процесу, що характеризується тематичною завершеністю й відображає ставлення мовця до висловленого.
3. Основна одиниця синтаксису, що є інтонаційно оформленим смисловим і граматичним цілим і виражає закінчену думку, є:
а) словосполучення;
б) текст;
в) складне синтаксичне ціле;
г) речення.
ІІ рівень
4. Дієслова у неозначеній формі – це:
а) читати, писати, навчатися, намагатися;
б) читаючи, написавши, навчаючись;
в) прочитаний, записаний, знаючий;
г) прочитано, записано, прикрито
5. Формотворчими є такі частки:
а) не, ні, ані;
б) ось, он, воно, оце;
в) хай, нехай, би (б);
г) невже, хіба, чи.
6. У кінці речення звертання стоїть у такому реченні:
а) Поезіє! У штольнях самоти все зводимо повітряні мости.
б) Пульсуйте ви, слова мого рядка, мов світляки морського маяка.
в) О мріє, мріє, в нетерпінні куди ти завела мене?
г) Що ж будем робити, братове?
ІІІ рівень
7. Визначити складне речення, побудоване за схемою: [ ], й [ ], ( ) .
а) Вишнево-яблуневі садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, й село звеселіло, людські обличчя погіднішими стали.
б) Я слухав рідну пісню, рідну мову, й вона лилась струмком, у якому переплелися запахи калини, чебрецю, лепехи.
в) Огонь пішов по жилах хлопця, й він ясно одчув у собі, ніби од сну пробудившись, одчув творця, художника.
г) Зелене безгоміння в полі, на обрії завмерла не хмара, а кінь із вершником, що тримає перед собою голубого списа.
8. Відокремлена прикладка є у реченні:
а) І він мерщій згадав, ледащо, материну мову.
б) У слово маминого серця вслухаюсь, тішуся, росту.
в) Не занімайте вік, вуста, і вимовляйте слово-мрію.
г) Слова, як люди, незвичайні в неодновимірності їх
9. Який розділовий знак необхідно поставити між частинами безсполучникових складних речень?
а) тире;б) двокрапку;в) крапку з комою;г) кому
1. Розіб'єш дружбу пізніше не складеш.
2. Поспішайте творити добро на землі щиру шану знаходить людська доброта.
3.Людям давно відома одна чудова істина тільки велика мета породжує велику енергію
4. Щастя в повітрі не в'ється воно в боротьбі дістається.
5. Не вмієш керувати собою безглуздо керувати іншими.
ІУ рівень
10. Визначити вид підрядного речення. Побудувати схему.
Я чолом припаду і відчую, як сонячно бродить життєдайний, промовистий ду no
Поведінка людини проявляється в конкретних діях, вчинках, словах. Це віддзеркалення її внутрішнього світу, освіченості, психічного стану, ставлення до інших людей. Усі люди різні, з різних родин, зі своїми інтересами та світосприйняттям, особливостями мислення . З самого дитинства нас вчать поводитися певним чином, а ще ми бачимо, як поводять себе дорослі, та переймаємо це.
У різноманітних життєвих ситуаціях від нас вимагається поводитися так-то й так, проте чи часто ми замислюємося над тим, чому ми вчиняємо певним чином? Чому інші люди поводяться так, а не інакше? І чому неможливо завжди мати «відмінно» з поведінки, як би того дуже бажали наші батьки, не лише в шкільному класі, але й в інших сферах життя?
По тому, як людина тримає своє слово, що каже про інших, як ставиться до близьких, чим захоплюється, як спілкується, ми складаємо своє враження про неї. З тими, хто нам подобається, ми хочемо спілкуватися, довіряємо їм. Проте трапляється, що хтось поводиться нещиро, щось вдає з себе, робить певні речі заради власної вигоди. Робити певні висновки, судити людину за її поведінкою треба обережно.
У нашому світі, де ми вступаємо у безліч формальних стосунків, неможливо завжди поводитися щиро та безпосередньо. Нам доводиться дотримуватися певної дисципліни, коли ми у школі, на роботі, в громадському місці. Мабуть, у цьому є сенс, адже як говорить приказка, не варто сунутися в чужий монастир зі своїм уставом. Та й завжди поводитися так, як тобі кажуть, не думаючи, неможна.
На мою думку, кожен з нас має повне право виражати свою індивідуальність через свою поведінку, не доставляючи при цьому неприємностей оточуючим. Мені, наприклад, неприємно, коли хтось їде в автобусі та слухає на повну гучність музику на своєму телефоні. І йому байдуже, що іншим його музика може не подобатися, або в когось болить голова, або хтось розмовляє. Така поведінка показує, що людина не вміє мирно співіснувати з іншими, вона або егоїстична, або намагається привернути до себе увагу.
Кажуть, зустрічають по одежі, проводжають по розуму. А от поведінка людини – то одежа її особистості, яку вона носить постійно. Тож, мабуть, треба дбати про неї та тримати в чистоті.
Мова – це засіб спілкування, він властивий тільки людям.
Так словами ми спілкуємося. По-перше, їх дуже багато. До кожного слова наша уява малює його значення. Ніякі звуки не можуть замінити усього багатства слів. По-друге, кожне відкриття можна описати словесно новими словами, збагатити мову. Мова дає змогу читати книги, пізнавати світ. По-третє, як душевно мелодію можуть прикрасити слова. Багато чарівних пісень просто не існувало би без мови.
Мова – це велике досягнення людства. Тому треба знати її.