Кожен мусить віднайти найбільш ефективні для себе механізми планування та збудувати свою систему. Основне — зробити перший крок і не зупинятись у подальшому. Пам’ятайте, цілі мають бути досяжні, реалістичні й визначені часовими рамками.
Також цілі потрібно розбивати на задачі, щодня визначати пріоритети, приймати рішення і вчитися на власних помилках, оцінювати досягнуті результати й корегувати плани. Нереально досягти успіху, якщо не планувати свій час.
Що «краде» наш час?
Основні поглиначі часу — інтернет та все що з ним пов’язано, телефонні розмови, телевізор. Потрібно визначити для себе, скільки часу можна витратити на користування соціальними мережами в день. Оптимально — на початку дня і наприкінці. Якщо немає бажання відмовитися від серіалів чи фільмів, поєднайте перегляд з корисними справами — прасуванням, прибиранням, приготуванням їжі.
Основні поглиначі часу — інтернет, телефонні розмови, телевізорОсновні поглиначі часу — інтернет, телефонні розмови, телевізор
Використовуйте з користю і час, який витрачаєте на черги, переїзди, очікування. Закачайте на девайс книги, онлайн-курси тощо. Щоб визначити свої особисті часопоглиначі, протягом тижня записуйте все, що займає у вас більше 5 хвилин. Підсумуйте й зробіть висновки.
Які обмеження треба ставити для себе?
Найважливіше слово в тайм-менеджменті — «Ні». Потрібно навчитися відмовляти й не відчувати за це провину. Водночас, потрібно й від інших безболісно приймати відмови. Пам’ятайте, не ви й ніхто інший не повинен робити те, чого не хоче. Час — найцінніший ресурс, який потрібно витрачати на корисні та цікаві речі.
Як правильно розподіляти свої справи?
Планування дозволяє зекономити час, гроші, нерви. І це краще робити звечора. Запишіть в щоденнику чи органайзері плани на завтрашній день за часом. Визначте першочергові й другорядні завдання. Не плануйте впритул. Не вписуйте нездійсненні справи. Складні й неприємні справи розбийте на менші складові. В кінці дня оцініть зроблене: невиконані справи перенесіть на інший день, але не затягуйте! За вдалий день нагородіть себе хорошим відпочинком.
Пам’ятайте, розписувати наступний день потрібно щовечора, послідовно завершуючи всі початі справи. За 21 день планування ввійде в звичку. А через півроку ви й не згадаєте, що колись кожен ваш день був набором спонтанних дій.
Народна балада — це високомистецьке явище, вираз народного таланту в романтичному стилі. Балада виникає в похоронному обряді й означає "пісня до танцю" ритуального, обрядового, який виконувався під час похорону молодої, трагічно загиблої дівчини (в русальних піснях це поминання). Тобто в баладі сконцентровано вираження емоцій. У багатьох культурах, і в українській зокрема, є елемент обожнювання, фетишизації жінки-матері. Тому загибла дівчина виступає символом загиблого роду. Ритуальний танець здійснювався із відповідним пісенним супроводом. У пісню впліталася оповідь про те, чому загинула дівчина, хто в цьому винен. Так і виникала балада. Походження балади позначилося й на структурі: твір має конфлікт, кульмінацію, трагічний фінал. Балада містить елемент фантастичного перетворення (герої стають тополею, дубом, птахом). Пізніше цей факт перетворення стає одним із характерних художніх прийомів балади. Віршована форма твору зумовлена тим, що рима та ритм були й будуть засобом впливу на людину. Основними темами народних балад є кохання, право вибору своєї правди в житті, боротьба за кохання. У часи первіснообщинного ладу перешкоду чинили батьки. Якщо дитина не корилася, мати силою влади, прокляття за непослух перетворювала її на камінь, птаха, дерево. У найдавніших баладах перетворення є покаранням, у хронологічно пізніших — перетворення відбувається після загибелі, смерті героя та є виявленням торжества. Особливістю балади є зображення героїв сильної волі. Такі характери найчастіше зустрічаються у творах драматургічних жанрів. Так, у баладі "Бондарівна" розповідається про горду дівчину, яка відмовила пану Каньовському в залицянні й забажала обрати краще смерть, ніж життя з нелюбом: "Ой волю ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити. Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!" Пан застрелив дівчину, а батькові дав грошей, примовляючи: "Ой на ж тобі, старий Бондар, таляриків бочку, — Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!" У баладі частково представлено елементи похоронного обряду: "Ой поклали Бондарівну на тесову лавку, Поки звелів пан Каньовський викопати ямку", "Лежить, лежить Бондарівна день та ще й годину, Поки звелів пан Каньовський зробить домовину" — за народним звичаєм, мрець мав відбути добу в своїй хаті. "Ударили в усі дзвони, музики заграли, А вже ж дівку Бондарівну навіки сховали!" — зображено обов'язковий елемент поховання молодої дівчини — музичний супровід дійства. Твір насичений епітетами, звертаннями, повторами, окличними реченнями. У баладі "Козака несуть" показано загибель молодого козака, якого оплакує дівчинонька. Твір характеризується виразністю, стислістю, напруженістю емоцій. У баладі для посилення драматичності використовуються повтори: "А за ним, за ним/ Його дівчина/ Білі рученьки ломить./ Ой ломи, ломи Білі рученьки". Трагічна смерть козака оспівана в баладі "Ой на горі вогонь горить", у якій оповідується, як козак устиг запалити вогонь на знак нападу ворогів, а сам урятуватися не зміг і тепер "...лежить,/ Порубаний, постріляний./ Китайкою покриваний". І тільки вірний кінь розкаже батькам про смерть сина. Мова твору характеризується використанням метафор, повторів. Смерть молодого хлопця, удовиного сина, описується в баладі "Ой летіла стріла". Парубка оплакують рідні, та горе матері найбільше: "Де матінка плаче. Там Дунай розлився", "Ой матінка плаче. Поки жити буде". Серед художніх засобів балади особливу роль відіграє гіпербола, метафора та повтори. Народні балади є відображенням вірувань, світогляду українців, це невичерпне джерело творчого натхнення для поетів і письменників різних епох
ответ:Як почати планувати свій час?
Кожен мусить віднайти найбільш ефективні для себе механізми планування та збудувати свою систему. Основне — зробити перший крок і не зупинятись у подальшому. Пам’ятайте, цілі мають бути досяжні, реалістичні й визначені часовими рамками.
Також цілі потрібно розбивати на задачі, щодня визначати пріоритети, приймати рішення і вчитися на власних помилках, оцінювати досягнуті результати й корегувати плани. Нереально досягти успіху, якщо не планувати свій час.
Що «краде» наш час?
Основні поглиначі часу — інтернет та все що з ним пов’язано, телефонні розмови, телевізор. Потрібно визначити для себе, скільки часу можна витратити на користування соціальними мережами в день. Оптимально — на початку дня і наприкінці. Якщо немає бажання відмовитися від серіалів чи фільмів, поєднайте перегляд з корисними справами — прасуванням, прибиранням, приготуванням їжі.
Основні поглиначі часу — інтернет, телефонні розмови, телевізорОсновні поглиначі часу — інтернет, телефонні розмови, телевізор
Використовуйте з користю і час, який витрачаєте на черги, переїзди, очікування. Закачайте на девайс книги, онлайн-курси тощо. Щоб визначити свої особисті часопоглиначі, протягом тижня записуйте все, що займає у вас більше 5 хвилин. Підсумуйте й зробіть висновки.
Які обмеження треба ставити для себе?
Найважливіше слово в тайм-менеджменті — «Ні». Потрібно навчитися відмовляти й не відчувати за це провину. Водночас, потрібно й від інших безболісно приймати відмови. Пам’ятайте, не ви й ніхто інший не повинен робити те, чого не хоче. Час — найцінніший ресурс, який потрібно витрачати на корисні та цікаві речі.
Як правильно розподіляти свої справи?
Планування дозволяє зекономити час, гроші, нерви. І це краще робити звечора. Запишіть в щоденнику чи органайзері плани на завтрашній день за часом. Визначте першочергові й другорядні завдання. Не плануйте впритул. Не вписуйте нездійсненні справи. Складні й неприємні справи розбийте на менші складові. В кінці дня оцініть зроблене: невиконані справи перенесіть на інший день, але не затягуйте! За вдалий день нагородіть себе хорошим відпочинком.
Пам’ятайте, розписувати наступний день потрібно щовечора, послідовно завершуючи всі початі справи. За 21 день планування ввійде в звичку. А через півроку ви й не згадаєте, що колись кожен ваш день був набором спонтанних дій.
Объяснение:просто
Основними темами народних балад є кохання, право вибору своєї правди в житті, боротьба за кохання. У часи первіснообщинного ладу перешкоду чинили батьки. Якщо дитина не корилася, мати силою влади, прокляття за непослух перетворювала її на камінь, птаха, дерево. У найдавніших баладах перетворення є покаранням, у хронологічно пізніших — перетворення відбувається після загибелі, смерті героя та є виявленням торжества.
Особливістю балади є зображення героїв сильної волі. Такі характери найчастіше зустрічаються у творах драматургічних жанрів. Так, у баладі "Бондарівна" розповідається про горду дівчину, яка відмовила пану Каньовському в залицянні й забажала обрати краще смерть, ніж життя з нелюбом: "Ой волю ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити. Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!" Пан застрелив дівчину, а батькові дав грошей, примовляючи: "Ой на ж тобі, старий Бондар, таляриків бочку, — Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!" У баладі частково представлено елементи похоронного обряду: "Ой поклали Бондарівну на тесову лавку, Поки звелів пан Каньовський викопати ямку", "Лежить, лежить Бондарівна день та ще й годину, Поки звелів пан Каньовський зробить домовину" — за народним звичаєм, мрець мав відбути добу в своїй хаті. "Ударили в усі дзвони, музики заграли, А вже ж дівку Бондарівну навіки сховали!" — зображено обов'язковий елемент поховання молодої дівчини — музичний супровід дійства. Твір насичений епітетами, звертаннями, повторами, окличними реченнями.
У баладі "Козака несуть" показано загибель молодого козака, якого оплакує дівчинонька. Твір характеризується виразністю, стислістю, напруженістю емоцій. У баладі для посилення драматичності використовуються повтори: "А за ним, за ним/ Його дівчина/ Білі рученьки ломить./ Ой ломи, ломи Білі рученьки".
Трагічна смерть козака оспівана в баладі "Ой на горі вогонь горить", у якій оповідується, як козак устиг запалити вогонь на знак нападу ворогів, а сам урятуватися не зміг і тепер "...лежить,/ Порубаний, постріляний./ Китайкою покриваний". І тільки вірний кінь розкаже батькам про смерть сина. Мова твору характеризується використанням метафор, повторів.
Смерть молодого хлопця, удовиного сина, описується в баладі "Ой летіла стріла". Парубка оплакують рідні, та горе матері найбільше: "Де матінка плаче. Там Дунай розлився", "Ой матінка плаче. Поки жити буде". Серед художніх засобів балади особливу роль відіграє гіпербола, метафора та повтори.
Народні балади є відображенням вірувань, світогляду українців, це невичерпне джерело творчого натхнення для поетів і письменників різних епох