Робота з текстом.
З опорою на пам;ятку cкладіть план і зробіть до нього виписки для виступу на
засіданні шкільного історичного гуртка.
НЕВТОМНИЙ МАНДРІВНИК
Василь Григорович-Барський навчався у Київській духовній академії. Навчання в Києві
довелося припинити через хворобу. Проте, лікуючись у Львові, юнак відвідував Львівську
академію.
1724 року, на двадцять третьому році життя, Василь вирушає у мандрівку чужими
землями. Він прямує святими місцями до Рима, потім до гори Афону, далі — на Схід. У
подорожах Василь Григорович-Барський провів двадцять чотири роки, перенісши безліч
пригод, зазнавши нужди, голоду й небезпек. Йому траплялось ночувати в пустел неба в сусідстві з хижаками, не знаючи, чим він завтра годуватиметься і що питиме.
З Афону мандрівник вирушає святими місцями до Палестини, потім протягом двох
років живе в Єгипті, Сирії. Тут він був пострижений у ченці. Проте потяг до подорожей
знову перемагає, і ось Василь знову в дорозі. Якийсь час він живе у монастирі на
Афонській горі. Змушений до того обставинами, 1747 року він повертається до Києва, де
через шість тижнів помирає.
Подорожні нотатки Барського тривалий час розповсюджувались у рукописах і лише
1778 року коштом князя Григорія Потьомкіна були видані в Петербурзі. «Пешеходца
Василия Барского путешествие к святым местам» витримало вісім перевидань. Книжку
було проілюстровано власними малюнками автора. Читачів видання приваблювало
точністю описів, зрілістю міркувань, чудовим стилем викладу. Надзвичайно цікавими
були докладні географічні відомості про землі, якими Барський подорожував, розповіді
про звичаї їхніх мешканців, описи храмів, церковних свят. Майже весь другий том
присвячений розповіді про життя ченців на горі Афон. Докладно описано руїни
палестинських міст, переказано їхню історію.
Твори українського мандрівника, його світобачення є цікавими й для наших сучасників.
(За П. Орленком)
