україна — держава, багата на звичаї та традиції, солов’їну мову, неперевершені краєвиди, по-справжному розумних, щирих, привітних, гостинних людей. так, моя батьківщина має тяжку долю. я впевнена, що колись україна встане з колін і доведе всьому світу, що вона є непереможною!
ще з давніх часів наша держава повинна була боротися за свою автономність та свободу. на щастя, завжди були герої, котрі готові були на все піти заради щасливого майбутнього україни — це богдан хмельницький, іван мазепа, тарас григорович шевченко, роман шухевич, в’ячеслав чорновіл, миколай амосов, брати клички, руслана лижичко та багато інших. імена цих людей назавжди закарбувалися в пам’яті українців. невідомо, що було б з нашою державою, якби не ці відважні герої.
отже, моя честь бути українцем! я пишаюся тим, що є громадянином цієї держави. українці дійсно розумні люди, котрі робили великі внески в усі галузі науки, мистецтва, спорту. я вірю, що незабаром україна покаже всії планеті своїх талановитих людей, ми прославимося на весь світ, нас почнуть поважати й цінувати. слід розвиватися самим, самостійно вирішувати свої проблеми, а не заздрити або звинувачувати когось у незгодах.
Серед жіночих імен наталок, оксанок, марічок чи не найбільше, а тому їх вважають найпоширенішими в україні. мабуть, через те, що дівчата з цими іменами були особливими. поширенню імені наталка сприяла і п'єса івана петровича котляревського "наталка полтавка". я впевнена, що всі, хто читав п'єсу і. п. котляревського, не залишилися байдужими до образу наталки — дівчини чесної, рішучої, вірної, красивої, працьовитої. став крилатим і вислів возного: "золото — не дівка! " чим же полонили цей образ і вся п'єса і. п. котляревського читачів уже не одного покоління українців? у чому популярність п'єси й сьогодні? на мою думку, насамперед п'єса полонить читача чи глядача добротою, щирістю, великодушністю героїв твору. і тим, що перемагають у п'єсі правда, щирі почуття, а несправедливість підступає. нам завжди хочеться, щоб було так. і звичайно — велика сила кохання. світ споконвіку тримався на любові, і в будь-який час будуть важливими й найціннішими такі почуття, як доброта, душевність, повага й кохання. образи наталки й петра, створені і. п. котляревським, — це символи вірності в коханні й боротьбі за нього. коли я читала вперше п'єсу котляревського, вона дуже мені тим, що в ній багато пісень, танців. письменник відтворив національний колорит, вивів такі характери персонажів, які справляють неповторне враження. у п'єсі звучить 22 пісні, деякі з них народні, деякі написав сам письменник, але вони теж стали народними, бо полюбилися народові. цікаво те, що майже кожен із персонажів має свій пісенний портрет. пісні роблять п'єсу не схожою на інші — і в цьому теж особливість твору і. п. котляревського
україна — держава, багата на звичаї та традиції, солов’їну мову, неперевершені краєвиди, по-справжному розумних, щирих, привітних, гостинних людей. так, моя батьківщина має тяжку долю. я впевнена, що колись україна встане з колін і доведе всьому світу, що вона є непереможною!
ще з давніх часів наша держава повинна була боротися за свою автономність та свободу. на щастя, завжди були герої, котрі готові були на все піти заради щасливого майбутнього україни — це богдан хмельницький, іван мазепа, тарас григорович шевченко, роман шухевич, в’ячеслав чорновіл, миколай амосов, брати клички, руслана лижичко та багато інших. імена цих людей назавжди закарбувалися в пам’яті українців. невідомо, що було б з нашою державою, якби не ці відважні герої.
отже, моя честь бути українцем! я пишаюся тим, що є громадянином цієї держави. українці дійсно розумні люди, котрі робили великі внески в усі галузі науки, мистецтва, спорту. я вірю, що незабаром україна покаже всії планеті своїх талановитих людей, ми прославимося на весь світ, нас почнуть поважати й цінувати. слід розвиватися самим, самостійно вирішувати свої проблеми, а не заздрити або звинувачувати когось у незгодах.