У світі навколо нас багато всього цікавого та захоплюючого. Кожен може знайти собі щось до душі. Не можна весь час працювати, навчатися або займатися чимось корисним. Іноді необхідно відпочивати і займатися чимось таким, що подобається виключно тобі. Захоплення людини – це те, що вона робить не тому, що треба, а тому, що їй це подобається. А інколи це захоплення може перерости у справу усього життя – людина через своє хобі знаходить себе у мистецтві або в науці. Деяким хобі допомагає у складну для нас хвилину – поринувши у захоплюючу справу, можна зменшити психологічний вплив тої чи іншої події на становище людини. Існує багато речей, які викликають у мене інтерес, проте серед них я хочу виділити малювання.
Малювати я ніколи не вчилася . Я почала малювати , коли була ще маленькою. Мама з татом дуже часто дарували мені фломастери різних кольорів , кольорові олівці і красивий білосніжний папір для малювання. Мені подобалося зображувати на чистому аркуші: рослини , тварин , іноді людей. Тому я нерідко сама робила листівки для мами і тата.
Однак , перші мої малюнки були не найкращими . Дещо виходило криво , дещо взагалі не виходило. Але я завжди продовжувала малювати . Тепер ,коли я навчаюсь у коледжі , мені здається , я малюю добре. Мої роботи висять на стінах у моїй кімнаті .Мені подобається, що під час малювання я залишаюся сама та можу сконцентруватися на тому, що роблю. Цікаво, що хоча це кропіткий процес, поки малюю, я дійсно відпочиваю. Малювання - це саме те, що допомагає мені заспокоїтися, відсторонитися від навколишнього світу і жити по-іншому, жити у світі творчості і нескінченної краси. Але я уточню, я зовсім не професіонал своєї справи, я тільки початківець-любитель. Я люблю робити те, що мені подобається, а значить, з часом у мене буде виходити все краще і краще. І чим би ви не займались, ця справа повинна давати насолоду та втіху, надихати на нові життеві досягнення, наповнювати натхненням, давати сили на подальші справи. Саме тому я створила цей блог , щоб кожен зрозумів , що навіть якщо ти не професіонал в якійсь справі ,ти все одно повинен розвиватися і працювати в цій сфері .
Як я врятував кошеня Був осінній сонячний ранок. Тепло світило сонечко, ніжно віяв вітерець. Я прогулювався зі своїм другом і розмовляв про нового кошеня. - Ех... Я так хочу собі пухнастого звіря у своїй хаті!... - Нічого. Колись то тобі куплять кошеня. Можеш попросити своїх батьків про це. - Хм... Ніколи і на думку не спадало просити батьків. Спробую! І пішли ми до моєї хати. Але сталося диво. Коли ми проходили огорожі наколо хати мого дідуся, ми помітили, що мале кошеня застрягло в огорожі. Напевно хотіло поїсти і подумало, що пролізе. Я закричав: - Боже! Кошеня застрягло! - Давай думати, як його звідти витягти. Біля нас була сокира і на щастя, загострена. Ми спочатку попередили дідуся про небезпеку, який згодився нам до хвилин витягували кошеня і ,нарешті, витягли. Купка шерсті ходила і мурликала біля мене. І от так я отримав те, чого сам і хотів
У світі навколо нас багато всього цікавого та захоплюючого. Кожен може знайти собі щось до душі. Не можна весь час працювати, навчатися або займатися чимось корисним. Іноді необхідно відпочивати і займатися чимось таким, що подобається виключно тобі. Захоплення людини – це те, що вона робить не тому, що треба, а тому, що їй це подобається. А інколи це захоплення може перерости у справу усього життя – людина через своє хобі знаходить себе у мистецтві або в науці. Деяким хобі допомагає у складну для нас хвилину – поринувши у захоплюючу справу, можна зменшити психологічний вплив тої чи іншої події на становище людини. Існує багато речей, які викликають у мене інтерес, проте серед них я хочу виділити малювання.
Малювати я ніколи не вчилася . Я почала малювати , коли була ще маленькою. Мама з татом дуже часто дарували мені фломастери різних кольорів , кольорові олівці і красивий білосніжний папір для малювання. Мені подобалося зображувати на чистому аркуші: рослини , тварин , іноді людей. Тому я нерідко сама робила листівки для мами і тата.
Однак , перші мої малюнки були не найкращими . Дещо виходило криво , дещо взагалі не виходило. Але я завжди продовжувала малювати . Тепер ,коли я навчаюсь у коледжі , мені здається , я малюю добре. Мої роботи висять на стінах у моїй кімнаті .Мені подобається, що під час малювання я залишаюся сама та можу сконцентруватися на тому, що роблю. Цікаво, що хоча це кропіткий процес, поки малюю, я дійсно відпочиваю. Малювання - це саме те, що допомагає мені заспокоїтися, відсторонитися від навколишнього світу і жити по-іншому, жити у світі творчості і нескінченної краси. Але я уточню, я зовсім не професіонал своєї справи, я тільки початківець-любитель. Я люблю робити те, що мені подобається, а значить, з часом у мене буде виходити все краще і краще. І чим би ви не займались, ця справа повинна давати насолоду та втіху, надихати на нові життеві досягнення, наповнювати натхненням, давати сили на подальші справи. Саме тому я створила цей блог , щоб кожен зрозумів , що навіть якщо ти не професіонал в якійсь справі ,ти все одно повинен розвиватися і працювати в цій сфері .
Був осінній сонячний ранок. Тепло світило сонечко, ніжно віяв вітерець. Я прогулювався зі своїм другом і розмовляв про нового кошеня.
- Ех... Я так хочу собі пухнастого звіря у своїй хаті!...
- Нічого. Колись то тобі куплять кошеня. Можеш попросити своїх батьків про це.
- Хм... Ніколи і на думку не спадало просити батьків. Спробую!
І пішли ми до моєї хати. Але сталося диво. Коли ми проходили огорожі наколо хати мого дідуся, ми помітили, що мале кошеня застрягло в огорожі. Напевно хотіло поїсти і подумало, що пролізе. Я закричав:
- Боже! Кошеня застрягло!
- Давай думати, як його звідти витягти.
Біля нас була сокира і на щастя, загострена. Ми спочатку попередили дідуся про небезпеку, який згодився нам до хвилин витягували кошеня і ,нарешті, витягли. Купка шерсті ходила і мурликала біля мене.
І от так я отримав те, чого сам і хотів