с задачами Перебудуйте речення так, щоб означення відокремлювалися. Перебудовані речення запишіть, підкресліть означення як члени речення.
1. У головній залі на Софійку хлюпнула хвилююча легка мелодія (М. Павленко). 2. Славко лежав на вигрітій сонцем траві (В. Кучер). 3. Сивий, статечний, найшановніший у громаді чоловік благословляв чумаків перед нелегкою дорогою (М. Слабошпицький). 4. Ясні, охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю (О. Гончар). 5. Вузькі, низенькі трамвайні вагончики скригикають, похитують нас, колесують ранковою вулицею (О. Гученко).
2) задания
2. Запишіть речення групами залежно від умови відокремлення означень: 1) означуваним словом є особовий займенник; 2) відділені від означуваного слова іншими членами речення; 3) зворот стоїть після означуваного слова. Розставте пропущені розділові знаки, підкресліть означуване слово як член речення.
1. Все місто спить суворе й мовчазне (Л. Костенко). 2. Ген килим витканий із птиць летить над морем (Л. Костенко). 3. Сам лагідний сумирний він давно не міг зрозуміти, від чого все те лихе (С. Черкасенко). 4. Наснились сині проліски мені, і я щаслива плакала вві сні (І. Христенко). 5. Оточена зеленим шумовинням в кущах розлогих дикої тернини стоїть похила хата лісникова (А Малишко). 6. Стоїть старе гетьманське місто Глухів позбавлене і слави і краси (Ю. Мушкетик
Чому так люблять цей спорт? З ним розвивається не тільки швидкість, але і підвищується кмітливість, витривалість, тут обов’язково навчишся точності й швидкості реакції. Плюс гарт організму. Тренування проходять в будь-який час року, але завжди на вулиці, будь то рання весна або пізня осінь. У футбол грають люди, у яких дуже сильно розвинене почуття азарту.
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".