1. Україно моя, мені в світі нічого не треба тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти (А. Мал.). 2. Засни, засни мій синочку, малаядитино!(П. Мирн.). 3. Прощай, синє море, безкрає просторе (Л. Укр.). 4. Дзвени моя пісне, крилата в вітрах світової весни (В. Сос.). 5. Кобзарю, знаєш нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Кост.). 6. Я люблю тебе, поле, простір твій широчінь твої пахощі й цвіт (П. Дор.). 7. Слово моя ти єдиная, зброє ми не повинні загинуть обоє! (Л. Укр.) 8. О мово рідна, їй гаряче віддав я серце недарма (В. Сос.). 9. Зіроньки ясні небо покрили, вийди дівчино, серденько миле(н.тв.).11. ―Миколко, будь уважний!‖–тихим спокійним голосом просить вчителька (В. Свят.). 12. Місяченьку наш голубоньку, ходи до нас вечеряти! (Т. Шевч.). 13. Воскреснемо брати і сестри, бо земля наша хоч і розп’ята на хресті історії але свята (Я. Гоян). 14. Я всі слова свої не злі всю душу пристрасної вдачі всі почуття мої гарячі тобі Вітчизно, віддаю(П. Ворон.).15. Південний краю, як тепер далеко лежиш від мене ти! (Л. Укр.)
1. Україно моя, мені в світі нічого не треба тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти (А. Мал.). 2. Засни, засни мій синочку, малаядитино!(П. Мирн.). 3. Прощай, синє море, безкрає просторе (Л. Укр.). 4. Дзвени моя пісне, крилата в вітрах світової весни (В. Сос.). 5. Кобзарю, знаєш нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Кост.). 6. Я люблю тебе, поле, простір твій широчінь твої пахощі й цвіт (П. Дор.). 7. Слово моя ти єдиная, зброє ми не повинні загинуть обоє! (Л. Укр.) 8. О мово рідна, їй гаряче віддав я серце недарма (В. Сос.). 9. Зіроньки ясні небо покрили, вийди дівчино, серденько миле(н.тв.).11. ―Миколко, будь уважний!‖–тихим спокійним голосом просить вчителька (В. Свят.). 12. Місяченьку наш голубоньку, ходи до нас вечеряти! (Т. Шевч.). 13. Воскреснемо брати і сестри, бо земля наша хоч і розп’ята на хресті історії але свята (Я. Гоян). 14. Я всі слова свої не злі всю душу пристрасної вдачі всі почуття мої гарячі тобі Вітчизно, віддаю(П. Ворон.).15. Південний краю, як тепер далеко лежиш від мене ти! (Л. Укр.)
1. Натомлені села вечеряти сіли під грушами, вишнями і небесами(М. Вінграновський)
2. Мов могучою рукою шарпнений , зірвався Максим, аж забряжчали на ньому ланцюги. (І. Франко).
3. Розкішні крислаті кущі з буйною лозою, обліплені лапатим листом, вкривали підгір"я. (М. Коцюбинський)
4. Яскраво зеленіли змиті дощем хліба (О. Гончар)
5. Ще спить земля, укутана снігами (Д. Луценко)
6. Стоїть налитий синню день (М. Паяієнко)
7. Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають (Є. Гуцало).
Успіхів тобі ;)