Синтаксичний розбір безсполучникового складного речення
У центрі Києва на Софіївському майдані понад десять століть височить пам"ятка давньоруського мистецтва славетний Софіїський собор звеличує є окрасою столиці.
завдання: дати повну характеристику реченню,накреслити схему
​

Мабуть, це питання слід пов'язати із отим вічним питанням дорослих на кшталт "Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?" або "Ким мрієш бути?". У молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, що моя мрія - бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився 3 усіма своїми друзями. Спочатку ходив "півнем", високо задравши носа і зухвало думав, що вони без мене і дня не зможуть прожити. Чомусь я тоді так думав. Але згодом мій ніс якось сам став опускатися, я ходив похнюплений, життя нічим не тішило. Батьки відразу відчули, що у мене неприємності. Одного разу батько зайшов до моєї кімнати на хвилинку щось попросити, затримався на годину. З тієї розмови я багато чого зрозумів, переоцінив себе і свою поведінку й замислився, чому мене покинули друзі? Мабуть, причина у мені. Я дивився на батька і хотів бути таким, як він. Мій батько - посадова особа. У нього поставлений голос, його завжди приємно і цікаво слухати. Він знає так багато! На день народження тата з ранку і до вечора телефон не вмовкає. А за столом лунають вітання, подяки, слова поваги і любові. Моя мама часто говорить, що вона не уявляє своє життя без батька. Я так хочу бути таким, як батько, - щирим, відвертим, простим у сім'ї і з друзями, на роботі професійним, компетентним і справедливим, і взагалі доброю людиною. Невдовзі після тієї розмови я помирився з друзями. З тих пір ми жодного разу не сварилися, і тепер наша дружба стала міцнішою. А ще у цьому році мене обрали за старосту класу (хоча раніше і квіти не довіряли у моє розпорядження!). Але на цьому я не зупиняюся, а постійно працюю над собою, щоб колись і мій син пишався мною. 

Людина народжується чистою, як білий аркуш паперу. На ньому згодом життя напише багато чудового й огидного. Але все одно ми повинні заповнювати простір на папері нашої душі, не зважаючи навіть на значні помилки.
Найголовніше, що мені хочеться в собі виховати, — це відповідальність і старанність. Я вважаю, що це ті риси характеру, які допомагають людині виконувати свої обов’язки. Мені подобається допомагати своїм батькам, я радію, коли вони хвалять мене за старанність і дякують за до Також я хочу виховати в собі справедливість і чесність. Правда завжди має бути головною в будь-якій справі, а справедлива порада може завжди до А ще я хочу бути щирим , працьовитим та добрим, а також не загубити віру в людей, віру в те, що країна, в якій я живу, вирішить найскладніші свої проблеми, і людям у цій країні буде жити легко і радісно, що настане кінець війнам та хворобам, і в цьому світі запанує мир і спокій.