Гарно цвів він навесні. Прилітала осінь, жовтіли і опадали листочки. Осипалися каштани, з сумом прощалися з деревом і падали на землю. Деякі з них під снігом перезимували. Навесні під теплим промінням сонця пустили коріння у землю-матінку.
Пройшли роки. Каштан не був більше самотнім. Вздовж дороги виросло багато дерев. Весною білими свічками зачаровують усіх довкола. А коли вітер заколише гілки, вітаються один з одним у великій сім’ї каштанів. він навесні. Прилітала осінь, жовтіли і опадали листочки. Осипалися каштани, з сумом прощалися з деревом і падали на землю. Деякі з них під снігом перезимували. Навесні під теплим промінням сонця пустили коріння у землю-матінку.
Пройшли роки. Каштан не був більше самотнім. Вздовж дороги виросло багато дерев. Весною білими свічками зачаровують усіх довкола. А коли вітер заколише гілки, вітаються один з одним у великій сім’ї каштанів.
Я дуже люблю слухати музику різних жанрів та напрямків. Як мама жартома каже, я "всеїдний", бо слухаю майже все - від класики до металу. Мабуть, це тому, що різна музика впливає на мене по-різному. Коли мені хочеться заспокоїтися або я кудись їду і хочу подумати про щось своє, я ставлю щось мелодійне. Це може бути і Моцарт, і японська або ірландська етнічна музика - є у мене кілька улюблених композицій спеціально, щоб слухати у дорозі. А ось коли мені хочеться підбадьоритися, я ставлю щось енергійне. Знов-таки, ще може бути що завгодно, від сучасних українських гуртів до класичного англомовного року, який дуже любить мій тато. Я часто шукаю і слухаю щось новеньке, тобто те, чого я ще не чув. Мені дуже подобається, що за до музики можна змінити свій настрій. Головне - вірно підібрати набір композицій.
Ріс собі на околиці самотній каштан.
Гарно Ріс собі на околиці самотній каштан.
Гарно цвів він навесні. Прилітала осінь, жовтіли і опадали листочки. Осипалися каштани, з сумом прощалися з деревом і падали на землю. Деякі з них під снігом перезимували. Навесні під теплим промінням сонця пустили коріння у землю-матінку.
Пройшли роки. Каштан не був більше самотнім. Вздовж дороги виросло багато дерев. Весною білими свічками зачаровують усіх довкола. А коли вітер заколише гілки, вітаються один з одним у великій сім’ї каштанів. він навесні. Прилітала осінь, жовтіли і опадали листочки. Осипалися каштани, з сумом прощалися з деревом і падали на землю. Деякі з них під снігом перезимували. Навесні під теплим промінням сонця пустили коріння у землю-матінку.
Пройшли роки. Каштан не був більше самотнім. Вздовж дороги виросло багато дерев. Весною білими свічками зачаровують усіх довкола. А коли вітер заколише гілки, вітаються один з одним у великій сім’ї каштанів.