Дуже засмучує те, що люди захопившись розвитком нових технологій, часто шкодять природі. Наша діяльність викликає забруднення довколишнього середовища, кліматичні зміни, вимирання видів тварин і рослин. Колись це було не дуже помітно, а зараз у великих містах просто нема чим дихати. Необхідно пам’ятати, що шкодячи природі, ми робимо гірше самим собі. Мені дуже подобається, що в багатьох країнах люди звернули увагу на альтернативні джерела енергії та екологічні види транспорту. У цій справі неможна бути байдужим – ми маємо зберегти багатства і красу природи, тільки за цієї умови можливе й наше існування на Землі. Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. Ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет або телебачення. Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена. Если надо то вот
Твір-опис зимової прогулянки парком Давно вже прийшла морозна зима. Вкрила всі тротуари снігом й льодом, розвішала небезпечні бурульки під дахами будинків. Після уроків я вирішила прогулятися парком. Там, вкриті ковдрами й зав'язані шарфами, гордо стояли старі, скрипучі клени й молоді, зовсім недавно висаджені стрункі берізки й липки. Я йшла по бетонній доріжці, яку давно вже засипав сріблястий сніг й роздивлялася навколо, вдихаючи морозне, свіже повітря. Під одним старим кленом ходили, подзьобуючі крихти й зерно, яке кидала одна літня жінка, сизі, коричневі, сірі з зеленими шийками, рябі й білі, мов сніг, голуби. На дитячому майданчику гралися дітлахи. На пофарбованих в зелений колір, лавах сиділи, наглядуючи за дітьми, їхні бабусі й матусі. Великі ліхтарі вкрив іней. А в клумбах замість квітів лежав сніг. Після гарної прогулянки в парку я повернулася щаслива до теплого будинку. Мені дуже сподобалася моя прогулянка в парку.
первісні племена. Если надо то вот
Давно вже прийшла морозна зима. Вкрила всі тротуари снігом й льодом, розвішала небезпечні бурульки під дахами будинків.
Після уроків я вирішила прогулятися парком. Там, вкриті ковдрами й зав'язані шарфами, гордо стояли старі, скрипучі клени й молоді, зовсім недавно висаджені стрункі берізки й липки. Я йшла по бетонній доріжці, яку давно вже засипав сріблястий сніг й роздивлялася навколо, вдихаючи морозне, свіже повітря. Під одним старим кленом ходили, подзьобуючі крихти й зерно, яке кидала одна літня жінка, сизі, коричневі, сірі з зеленими шийками, рябі й білі, мов сніг, голуби. На дитячому майданчику гралися дітлахи. На пофарбованих в зелений колір, лавах сиділи, наглядуючи за дітьми, їхні бабусі й матусі. Великі ліхтарі вкрив іней. А в клумбах замість квітів лежав сніг.
Після гарної прогулянки в парку я повернулася щаслива до теплого будинку. Мені дуже сподобалася моя прогулянка в парку.