Склади і запиши замітку на тему «До чого може призвести стрімкий прогрес сучасної техніки?», обґрунтовуючи власну думку й переконуючи слухача (читача) у слушності своїх міркувань. тiльки нормалний роздум будь ласка
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. Більше діла — менше слів. Будь господарем своєму слову. Мовивши слово, треба бути йому паном. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. Від красних слів язик не відсохне. Від солодких слів кислиці не посолодшають. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. Від теплого слова і лід розмерзається. Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. Впік мене тим словом, не треба й вогню. Гостре словечко коле сердечко. Де мало слів, там більше правди. Діла говорять голосніше, як слова. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. Добре слово краще, ніж готові гроші. Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
На перший погляд, дивне запитання. Але з іншого боку... Чому б нам не замислитись над ним і не спробувати відповісти?!Я живу в Україні, це моя Батьківщина. Як більшість моїх однолітків, скажу чесно, в побуті я спілкуюсь російською мовою. Але в школі ми всі вивчаємо українську мову. Мені здається, що інакше і бути не може. Чи можливо жити в Україні і не володіти українською мовою? Це все рівно, що жити, наприклад, у Німеччині і не знати німецької мови. Мені здається, що всім українцям варто замислитись над цим. Якщо всі громадяни України будуть говорити російською мовою, тоді у нашої країни не буде власного майбутнього. Чим наша держава буде відрізнятись від Росії? Мабуть, нічим. А як же наша культура, історія... Невже українська нація просто зникне з Землі? За що ж тоді боролися наші пращури?Коли я сьогодні дивлюсь американські фільми, мене вражає, як їхні школярі з гордістю говорять, що вони — американці. Невже ми, діти України, не здатні пишатися своєю Батьківщиною? Мабуть, здатні. А для початку ми, всі громадяни нашої держави, маємо вивчати українську мову. Якщо ми будемо говорити і думати рідною мовою, нас будуть поважати в інших країнах. Хіба не так?!
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
Більше діла — менше слів.
Будь господарем своєму слову.
Мовивши слово, треба бути йому паном.
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
Від красних слів язик не відсохне.
Від солодких слів кислиці не посолодшають.
Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Впік мене тим словом, не треба й вогню.
Гостре словечко коле сердечко.
Де мало слів, там більше правди.
Діла говорять голосніше, як слова.
Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
З пісні слова не викидають і свого не вставляють.