Складiть твiр-роздум за поданим початком на вибiр,використавши по можливостi емоцiйно забарвлену лексику обсягом 1 сторiнка. 1)якби у мене було сiм бажань до 2)кожному з нас хочеться прожити повноцiнно на 3)батькiвщина у нас доможiть термiново треба
Надворі - золота осінь, яка змушує дерева змінювати яскравий зелений одяг на, не менш прекрасний, золотий, оздоблений яскравими прикрасами. А пізніше, в листопаді, вітер безжально зірве цю красу. Перед моїм будинком росте велична стара черешня. Я гала за нею давно і раптом побачила, що на ній залишилося рівно сім останніх листочків. Я подумала, що якщо загадаю бажання, то вони повинні здійснитися! Вітер безжально зірвав перший листок. Поки він кружляв у останньому танці, я встигла подумати: "Хочу, щоб рідні, близькі й дорогі мені люди були здорові, бо якщо вони будуть здоровим, то будуть щасливим, отже, щасливою буду і я." Ще хвилина і додолу полетів другий листок. Я загадую бажання: "Вилікувати всіх хворих від майже невиліковних хвороб двадцять першого століття: СНІДу, раку, інфаркту та інсульту. Деякий час жити з ними можна, алк для підтримки життя порібні кошти на які можна було б купити необхідні ліки." Третій листок затримується, не хоче відриватися від дерева, тому я чекала на його падіння довго. Нарешті він попрощався з черешнею і полетів униз. Знову я попросила: "Хочу побудувати для безхатченків їдальні та гуртожитки." Думаю, це покращило бїхнє життя. Мені шкода їх, бо вони живуть на лавочках у парках та скверах, у під'їздах чи на будівництвах. Їхнє життя - це не життя, а виживання, боротьба із стихіями природи, з нападами нещадного голоду та жорстокістю людей, які знущаються над бідними створіннями. Під дією нещадного вітру зривається й четвертий листок. Із моїх вуст пролунало: "Хочу, щоб здійснилася мрія моєї любої подруги." Мені для неї нічого не шкода, бо вона завжди поруч: і в горі, і в радості. Завжди розрадить чи розділить щастя, додасть впевненості й до корисною порадою. На дереві залишилося ще три листочки. Думаю, два з них я використаю для задоволення своїх потреб. І, о диво, з дерева зірвалися одразу два листочки! Швиденько загадую: "Хочу мати власну шоколадну фабрику, де завжди було б багато смачного й різноманітного шоколаду, тому що я обожнюю шоколад. Ще я хочу, щоб здійснилася моя заповітна мрія: зустріч із моїми кумирами." Якщо здійсняться ці шість бажань, то я буду найщасливішою людиною в світі, тому що витратила листочки не лише на себе і, тому що я не мріяла ні про що нереальне. Якщо добре попрацювати, то в майбутньому я сама зможу зробити все, щоб здійснилися ці бажання. Та на дереві залишився ще один листок. Мені вже не треба нічого, тому я захотіла, щоб у кожної людини на світі здійснилися по три найзаповітніші мрії. На дереві не залишилося жодного листочка... Може, хтось скаже, що все це дурня, але я твердо вірю, що мої мрії втіляться в життя. Адже у що віриш, того досягаєш!
