Складне речення з підрядним означальним утвориться, якщо середваріантів продовження речення "Стали спускатися в темний яр... "вибрати
А коли почало сходити золоте сонце.
Б хоч нас умовляли цього не робити.
В що давно обріс цікавими легендами.
Г щоб сховатися від пекучого сонця.
Д аби до вечора повернутися додому.
8. Складне речення з підрядним з'ясувальним утвориться, якщо серед ва-ріантів продовження речення Мабуть, почну писати... вибрати
А коли настане слушна мить.
Б якщо наполягатимуть друзі.
В як велить чисте сумління.
Г про що мовчить більшість.
Д хоч на творчість немає часу.
9. Складне речення з підрядним обставинним дії утвориться, якщо серед варіантів продовження речення "Так вийшло... "вибрати
А оскільки клей наносили нерівномірно.
Б хоч піхто й не сподівався на перемогу.
В бо створене власними руками дороге.
Г що аж земля навколо здригається.
Д як кожен з нас і планував.
10. Складне речення з підрядним обставинним міри і ступеня утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Ударив грім... вибрати
А коли сонце заховалося за хмару.
Б хоч негоди прогноз не обіцяв.
В так що птахи вмить розлетілися.
Г що аж шибки затряслися в домі.
Д якого ой як чекали в таку посуху.
11. Складне речення з підрядним обставинним місця утвориться, якщочастину" …де кує зозуля … "вписати замість крапок у реченні
А У гаю, ... , свято весни вповні.
Б Чекай мене біля ставу,
В У тих місцях пісні,..., ліризм посилюється.
Г Виглядатиму тебе,
Д Вислів ... є двоскладним реченням.
12. Складне речення з підрядним обставинним умови утвориться, якщосеред варіантів продовження речення" Поспієш на обід... " вибрати
А хоч і часу зовсім мало.
Б адже ще часу доволі багато.
В так що голодним не лишишся.
Г бо час трапези перенесли.
Д коли удосвіта виїдеш.
13. Складне речення з підрядним обставинним мети утвориться, якийчастину " …повертаюсь додому…. " вписати замість крапок у реченні
А Як тільки велике свято
Б ... так що готуйте, мамо, вечерю.
В Коли тяжко на душі ... .
Г ... аби розвіяти сум і тривогу.
Д ... бо рідна кличе сторона.
14. Складнопідрядним із підрядною частиною причини є речення
А Хоч була ще зима, але в газетах все частіше писали про
підготовку до посівної.
Б Коли я смуток свій на струни клала, з'явилась ціла зграя красних мрій.
В Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту.
Г На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара.
Д Все важче знаходити квіти, мед яких обіцяє бути цілющим.
15 . Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено)
А Була б охота знайдеться робота.
Б Поглянув я на ягнята не мої ягнята.
В Білі мухи налетіли все подвір'я стало біле.
Г Поглянь в обличчя тоді питай про здоров'я.
Д Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б'ють меди скажені.
16.Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)
А На Балатоні осінь золота пливе в повітрі сива павутина.
Б Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.
В Віз ламається чумак розуму набирається.
Г Усе ясно великого бажання вчитися ти не маєш.
Д Вихід із становища один потрібні негайні енергійні заходи.
17 . Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено)
А Весна іде красу несе.
Б Я знаю мова мамина свята.
В Боятися вовків у ліс не ходити.
Г Не штука ганьбити штука ліпше зробити.
Д Будеш сіяти з сумом вродить печаль.
18 . Складним із сполучниковим і безсполучниковим зв'язком є речен¬ня
А Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.
Б Плачуть дощі в снігах, просять вітри спочину і розбивають в
прах зоряну павутину.
В Ранок був безвітряний, тихо пролітала негуста пороша,садок ніби відпочивав.
Г Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець торкнувсявересневий.
Д Планета сива над віками крутиться, минають дні,і пахне сіножать.
19 . Складним із сполучниковим і безсполучниковим зв'язком є речення
А Небо прорізали вогняні стріли, ударив грім, па пильних
дорогах знявся вихор.
Б І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті.
В Не щебече соловейко в лузі над водою, не співає чорнобрива, стоя під вербою.
Г Скрізь, де пройшов дощ, свіжо — нарешті дочекалися прохолоди
й поживи землі. Д Кажуть люди: пальцем торкнеш ластів'яче гніздо птиця
одразу покине ваш двір.
20 . Складним із підрядним і сурядним зв'язком є речення
А На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли.
Б Коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову і цілийсвіт пісні вплітає в твою розмову.
В Тим часом обважнілі садки півдня осипались абрикосами,земля вже ними була встелена, що й ніде ступити.
Г Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишнічорноокі стоять до холодів.
Д Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатимгіллям, так що аж темно під ним.
Вже пізніше мені довелося узнати, що Олександр Мурашко – видатний український митець кінця XIX – початку XX століття. Він народився в Києві, дитинство його пройшло на Чернігівщині, а творчістю Мурашко займався, подорожуючи по всьому світу. Весь час він експериментував с різними техніками малювання і більшість з них добре засвоїв. Своїм нащадкам художник залишив багато картин, які сьогодні можна побачити як в музеях та картинних галереях нашої країни, так і в приватних колекціях українських і іноземних цінителів живопису. Картину «Дівчина у червоному капелюсі» Мурашко написав у Парижі.
Відповідь:1. Морфеміка – морфемний склад мови, сукупність виділених у словах морфем та їх типи; розділ мовознавства, який вивчає типи і структуру морфем, їх відношення одна до одної та до слова в цілому. Основними об’єктами дослідження у морфеміці виступають морфеми та їх формальні видозміни – морфи й лінійні їх сполучення (слово в цілому як послідовність морфем; у флективних мовах – основа, словоформа).
2. Найменшу неподільну формальну частину слова, яка має значення і виділяється на основі зіставлення з елементами інших слів, називають морфемою.
Морфема (від гр. morphē – форма) – неподільна значуща частина слова, що виділяється в його структурі через зіставлення цього слова з іншими словами, що мають такі самі морфеми. Наприклад: буд-ува-ти, буд-ів-н-ик, роз-буд-ов-а; при-писати, при-бігти, при-клеїти.
3. Корінь - – неподільна головна морфема, спільна для всіх споріднених слів, що містить у собі основне лексичне значення цих слів. Корінь слова визначається відділенням афіксів. Наприклад, лексеми робота – відробітки – заробити – безробіття – виробництво об’єднані кореневою морфемою роб-. Голосні та приголосні звуки кореня можуть чергуватися, у результаті чого з’являються морфи – видозміни кореня. Наприклад: на-ук-а, уч-и-ти, вч-ен-ий.
4. Префікс - (від лат. praefixus – прикріплений спереду) – службова морфема (афікс), що стоїть перед коренем (або перед іншим префіксом) і служить для творення нових слів або граматичних форм слова. Наприклад: спів-автор, супер-модель, ви-гнати; най-кращий, від-ремонтувати (УМ. 134), нім. abgehen (відходити), angehen (починатися), aufgehen (сходити), ausgehen (виходити), begehen (обходити). Префікси в індоєвропейських мовах переважно зберігають свою самостійність і часто збігаються з прийменниками як за звучанням, так і за значенням. А в таких мовах, як тюркські, угро-фінські, китайська, префіксів узагалі немає
5. Суфікс - (від лат. suffixus – прикріплений) – афіксальна морфема, що стоїть після кореня (або після іншого суфікса) й виконує словотворчу або формотворчу функцію. Наприклад: ліс-н-ий, бадьор-ість, зелен-іти, привітн-о; нов.-іш-ий, писа-в, біж-учи (УМ, 179), англ. teacher (учитель), eatable (їстівний), beautiful (прекрасний), Schönheit (краса) (Кочерган, 278). Серед префіксів, інфіксів і суфіксів найширше розповсюдження мають останні. Якщо у мові немає суфіксів, то у ній немає й афіксів. Є мови, у яких нема ні префіксів, ні іфіксів, але є суфікси: алтайські, угро-фінські, ескімоська та інші.
6. Інтерфікс - (від лат. interfixus – закріплений між) – сполучний елемент, що використовується для зв’язку структурних частин у складних словах і не має самостійного значення. Наприклад: землетрус, світлоокий (УМ, 70), нім. die Eselsbank (“осляча парта”), die Tagespost (денна пошта), der Direktorenfonds (директорський фонд)
7.Постфікс - (від лат. post – після і fixus – закріплений) – 1) будь-який афікс, що стоїть після кореня слова; 2) в українській мові – назва зворотної частки -ся (-сь): умиватися, збиратись, афікса -те і часток -но, -бо у формах наказового дієслів: гляньте, киньте, іди-бо, пишіть-но, займенникових часток -будь, -небудь, -сь: як-небудь, будь-що-будь, хтось.
8. Конфікс - (від лат. confixus – разом узятий), або циркумфікс (від лат. circum – навколо) – перерваний афікс, який охоплює корінь з двох боків. Наприклад: нім. ge-nomm-en, рос. за-речь-е, укр. па-син-ок
9.флексія (закінчення б утворення граматичних форм слів шляхом зміни закінчень слів або звуків основи.
10. субстанціальна морфема - це такі морфеми, план змісту яких в усній формі мови позначається звуками, а на письмі — буквами (тобто має план вираження: книг-α, книг-ою)
11. нульова морфема - це такі морфи, план змісту яких у слові фактично наявний, але не виражений звуками (буквами), тобто не має плану вираження
12 регулярний афікс- - це афікс, який відтворюється в складі слів регулярно і утворює певну словотворчу або формотворчу модель.
13. основа слова - це частина змінюваного слова, що виражає
його лексичне значення.
14.похідна основа - крім кореня виділяється хоча б одна службова морфема: вод-н-ий. Похідна основа та, для якої в мові наявна співвідносна непохідна основа.
15. непохідна основа - не поділяється на окремі морфеми
16опрощення - морфологічний процес, в результаті якого похідна основа, тобто подільна на окремі значущі частини, перетворюється в
непохідну, нечленувальну.
17. перерозклад - - це зміна в будові слова, що виявляється в іншому, ніж було первісно, розподілі морфем
18. ускладнення - це зміна в будові слова, внаслідок якої від кореня відділяється його частина як суфікс, і тим самим воно стає складнішим за будовою.
Пояснення: