Ткацтво — один із найдавніших і найважливіших елементів національної культури українського народу. Воно належить до найбільш поширених видів господарської діяльності й народного мистецтва, яке має багатовікову історію і глибокі традиції. Про наявність ткацького виробництва на східнослов'янських землях у найдавніші часи свідчать археологічні знахідки періоду ранніх неолітичних культур. Практична потреба людини у тканинах для вбрання, оздоблення житла і господарських потреб зумовила масове їх виготовлення в домашніх умовах. Передумови розвитку ткацтва створювалися загальним прогресом матеріальної і духовної культури народу, його соціально-економічною еволюцією. На всіх етапах розвитку ткацтво віддзеркалювало конкретні історичні, природно-географічні особливості, характер господарської діяльності та культурно-естетичні запити українського народу.Первісним ткацьким знаряддям був верстат Значного піднесення ткацьке ремесло зазнало в добу заліза, у період розквіту скіфської культури.
Чим живе людина? Швидше за все, любов’ю, вірою в майбутнє, надією на краще. Ми всі хочемо бути щасливими, ми мріємо про те, що виберемо вдалу професію, яка буде подобатися нам і буде приносити користь людям. Ми віримо, що у нас буде дружна і щаслива сім’я. Кожен з нас сподівається, що наше життя буде краще, багатше, цікавіше, ніж життя батьків. Головне – знайти саме свій шлях. Тільки тоді ми зможемо досягти максимальних результатів у роботі, зможемо бути щасливими і приносити радість людям. Багато хто з нас прагнуть швидше стати дорослими. Ми хочемо бути самостійними, хочемо себе швидше реалізувати. Наше доросле життя починається з вибору професії. Це відповідальне рішення, від якого залежить все подальше життя. Світ професій дуже великий. Ми цікавимося, радимося, вибираємо. Але в нашому віці не завжди можна відразу вибрати професію, яка стане «твоєю». Ми замислюємося про свою майбутню професію ще в дитинстві. Але з віком наші погляди можуть змінюватися: ми більш реально дивимося на світ, радимося зі старшими. Ми керуємося бажаннями чи набутими навичками до якого-небудь праці. Обидва ці шляхи можуть вивести на велику дорогу життя, але можна помилитися. Бо навички до праці – це ще не професія. А бажання часто ґрунтуються тільки на зовнішній привабливості тієї чи іншої професії. Крім того, не завжди наші бажання збігаються з думкою батьків. Звичайно, батьки краще знають життя, до їхньої думки треба прислухатися. Але в будь-якому випадку потрібно шукати той варіант, який буде влаштовувати і нас, і дорослих. Від правильного вибору професії залежить щастя людини. У нашому віці цей вибір – завдання непросте і нелегке, не дарма ж кажуть, що самостійний вибір професії – це «друге народження людини».
