Телебачення має велику привабливість для людини, формує уподобання, стиль мислення та поведінки. Це пов'язано з механізмами його впливу на людину:
1. Телебачення серед усіх інших засобів інформації є засобом масової комунікації, що найлегше сприймається людиною, бо, порівняно з читанням газет або ж прослуховуванням радіо, тут людина докладає найменше розумових зусиль. Природно, що діти швидко потрапляють під вплив такого «гарного помічника» у процесі пізнання ними світу.
2. Телебачення найшвидше та найоперативніше інформує про події у світі, легко та комфортно може перенести людину в будь-який куточок світу. Чому б не подорожувати разом з таким «другом», тим більше, що навряд чи ми колись об'їздимо не те що весь світ, а хоча б маленьку його частину?
3. Телебачення імітує тривимірний простір на екрані, одночасно використовує зорові та слухові образи, створює справжнє видовище, яке приносить відчутну насолоду людині. Як не любити такого домашнього «шоумена», тим більше, що й діти не пустують, а сидять собі тихенько на дивані та пильно стежать за подіями на телеекрані?
4. Не так уже й рідко телебачення стає чи не єдиним співрозмовником для самотніх, спустошених соціальними бідами людей. У них виникає ілюзія причетності до подій всесвітнього масштабу або до певної групи людей; людина після перегляду «мильних опер» поринає у світ рожевих мрій і сподівань на краще. Чим же тоді телебачення відрізняється від справжнього «психотерапевта»? Нічим, тільки тим, що його послуги дешеві.
5. Нині телебачення стало найдоступнішим видом відпочинку для більшості населення забуття. Для дітей, яких змалку дорослі намагаються залучити до світу абстрактних знань і навчання, для школярів та студентів—це відпочинок від холодної логіки, підрахунків, штучних понять і незрозумілих формул.
Отже, телебачення за своєю природою та соціальними функціями має величезні можливості впливу на внутрішній світ і поведінку людини. Це саме той випадок, коли, перефразуємо поета, людина з радістю обманює саму себе.
Шумить, нуртує й піниться Черемош, як оскаженілий, як навіжений, розпорошує свої дрібні бризки, б’ючись об каміння, нестримним плином перекочує через холодні брили. 1 кома - між однорідними присудками - шумить, нуртує; 2,3,4 коми виділяють порівняльні звороти - як оскаженілий, як навіжений; 5 і 6 коми - виділяють з обох боків поширену відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом - б’ючись об каміння.
Несамовито він виривається потужною течією з тісних скелястих лещат і повільно заповнює низовини, обрамлені ошатною габою густої калини.
Кома виділяє поширене відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом - обрамлені ошатною габою густої калини. Виділяємо означення тому, що воно стоїть після означуваного слова - низовини.
Про що шепочуть його шумні хвилі, які таємниці ховає в собі невпинна мелодія невидимих струн його зачарованої арфи? Яку пісню награє вона, де її початок, де її кінець? -- Коми в кожному реченні між частинами складного речення.
Такою є вдача гуцула, що ввібрав у свою мову та свою пісню голос рідної річки, її дивовижні барви й вигадливі несподіванки.
Перша кома між частинами складного речення перед сполучним словом що, друга кома між однорідними додатками ---голос, барви..
Не спинити її бунтівливого виру ні в негоду, ні в ясну днину. - Кома між однорідними обставинами --- ні в негоду, ні в днину...
Не спинити ніякою силою бурхливого потоку, що так стрімко плине рідною землею. - Кома між частинами складного речення перед підрядним сполучним словом - що.
Жартує й тоскно зітхає він, оспіваний у піснях і легендами оповитий Черемош. --- Кома виділяє відокремлену поширену прикладку --- оспіваний у піснях і легендами оповитий Черемош.
Співає одвічну пісню невпинний Черемош, а її гучний відгомін западає в душу, наповнюючи почуттями, яких нізащо не змити хвилями часу.
1 кома перед сурядним сполучником -а- між частинами складного речення, 2 кома - відділяє відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом - наповнюючи почуттями, 3 кома - перед підрядним сполучником якщо - між частинами складного речення.
Объяснение:
Телебачення має велику привабливість для людини, формує уподобання, стиль мислення та поведінки. Це пов'язано з механізмами його впливу на людину:
1. Телебачення серед усіх інших засобів інформації є засобом масової комунікації, що найлегше сприймається людиною, бо, порівняно з читанням газет або ж прослуховуванням радіо, тут людина докладає найменше розумових зусиль. Природно, що діти швидко потрапляють під вплив такого «гарного помічника» у процесі пізнання ними світу.
2. Телебачення найшвидше та найоперативніше інформує про події у світі, легко та комфортно може перенести людину в будь-який куточок світу. Чому б не подорожувати разом з таким «другом», тим більше, що навряд чи ми колись об'їздимо не те що весь світ, а хоча б маленьку його частину?
3. Телебачення імітує тривимірний простір на екрані, одночасно використовує зорові та слухові образи, створює справжнє видовище, яке приносить відчутну насолоду людині. Як не любити такого домашнього «шоумена», тим більше, що й діти не пустують, а сидять собі тихенько на дивані та пильно стежать за подіями на телеекрані?
4. Не так уже й рідко телебачення стає чи не єдиним співрозмовником для самотніх, спустошених соціальними бідами людей. У них виникає ілюзія причетності до подій всесвітнього масштабу або до певної групи людей; людина після перегляду «мильних опер» поринає у світ рожевих мрій і сподівань на краще. Чим же тоді телебачення відрізняється від справжнього «психотерапевта»? Нічим, тільки тим, що його послуги дешеві.
5. Нині телебачення стало найдоступнішим видом відпочинку для більшості населення забуття. Для дітей, яких змалку дорослі намагаються залучити до світу абстрактних знань і навчання, для школярів та студентів—це відпочинок від холодної логіки, підрахунків, штучних понять і незрозумілих формул.
Отже, телебачення за своєю природою та соціальними функціями має величезні можливості впливу на внутрішній світ і поведінку людини. Це саме той випадок, коли, перефразуємо поета, людина з радістю обманює саму себе.
1 кома - між однорідними присудками - шумить, нуртує;
2,3,4 коми виділяють порівняльні звороти - як оскаженілий, як навіжений;
5 і 6 коми - виділяють з обох боків поширену відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом - б’ючись об каміння.
Несамовито він виривається потужною течією з тісних скелястих лещат
і повільно заповнює низовини, обрамлені ошатною габою густої
калини.
Кома виділяє поширене відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом - обрамлені ошатною габою густої калини. Виділяємо означення тому, що воно стоїть після означуваного слова - низовини.
Про що шепочуть його шумні хвилі, які таємниці ховає в собі невпинна мелодія невидимих струн його зачарованої арфи? Яку пісню награє вона, де її початок, де її кінець? -- Коми в кожному реченні між частинами складного речення.
Такою є вдача гуцула, що ввібрав у свою мову та свою пісню голос рідної річки, її дивовижні барви й вигадливі несподіванки.
Перша кома між частинами складного речення перед сполучним словом що, друга кома між однорідними додатками ---голос, барви..
Не спинити її бунтівливого виру ні в негоду, ні в ясну днину. - Кома між однорідними обставинами --- ні в негоду, ні в днину...
Не спинити ніякою силою бурхливого потоку, що так стрімко плине рідною землею. - Кома між частинами складного речення перед підрядним сполучним словом - що.
Жартує й тоскно зітхає він, оспіваний у піснях і легендами оповитий Черемош. --- Кома виділяє відокремлену поширену прикладку --- оспіваний у піснях і легендами оповитий Черемош.
Співає одвічну пісню невпинний Черемош, а її гучний відгомін западає в душу, наповнюючи почуттями, яких нізащо не змити хвилями часу.
1 кома перед сурядним сполучником -а- між частинами складного речення,
2 кома - відділяє відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом - наповнюючи почуттями,
3 кома - перед підрядним сполучником якщо - між частинами складного речення.