Україна, як кожна незалежна держава, має свою державну мову. Але, на відміну від більшості держав світу, не все населення України розмовляє державною мовою. Чому? Довгі роки Україна біла часткою СРСР, державною мовою якого була російська мова. Після розпаду РСРС республіки отримали незалежність і більшість з них стала пропагандувати свою державну мову. Наприклад, Латвія, Литва, Грузія. В цих країнах громадяни, які не володіють державною мовою не можуть обіймати високі урядові посади. Навіть на самитах з російськомовними діячами, представники цих країн користуються послугами перекладачів.
Але українські лідери не дуже поспішають з вивченням державної мови. Я вважаю за необхідне прийняття закону про те, що кожен урядовець обов’язково має здати іспит на володіння українською мовою перед тим, як його буде призначено на ту чи іншу посаду. Адже вони являються прикладом для всієї громади!
З розвитком комп’ютерних технологій та Інтернету спілкування не має кордонів. Не погано знати декілька мов, щоб вільно спілкуватися з людьми з інших країн, але це не означає, що громадяни України мають нехтувати державною мовою і розмовляти російською. А чому б не розмовляти англійською? Вона теж вважається міжнародною мовою. Тому що її треба вчити, а російську, як здається деяким громадянам, вони знають добре? Я вважаю, що більшість громадян говорять на ламаній російський мові, але ця мова їм здається більш співучою і мелодійною, аніж щира українська.
Без мови немає народу. І я сподіваюся, що в майбутньому всі громадяни нарешті вивчать свою державну мову.
Як завжди ввечері я читав свою улюблену книгу"Подорож до країни казок". І ось поряд зі мною з*явився богатир і привітався. Я здивовано подивився на ньго, але він посміхнувся і взявши мене за руку повів за собою на двір.Навкруги все змінилосяперед хатиною стояв красивий кінь і з нетерпінням струшував гривою. Мені стало цікаво, що буде даліБогатир посадовив мене на коня, з легкістю застрибнув і сів поряд. Ми довго скакали по полям і вітер ніжно дмухав і тріпав моє волосся.Я незчувся, коли ми повернулися до хати.Богатир зіскочив з коня і побажав доброго ранкуЯ стрепинувся...поряд зі мною стояла матусяМені наснилася книга...моя улюблена книга
Мовна проблема в Україні
Україна, як кожна незалежна держава, має свою державну мову. Але, на відміну від більшості держав світу, не все населення України розмовляє державною мовою. Чому? Довгі роки Україна біла часткою СРСР, державною мовою якого була російська мова. Після розпаду РСРС республіки отримали незалежність і більшість з них стала пропагандувати свою державну мову. Наприклад, Латвія, Литва, Грузія. В цих країнах громадяни, які не володіють державною мовою не можуть обіймати високі урядові посади. Навіть на самитах з російськомовними діячами, представники цих країн користуються послугами перекладачів.
Але українські лідери не дуже поспішають з вивченням державної мови. Я вважаю за необхідне прийняття закону про те, що кожен урядовець обов’язково має здати іспит на володіння українською мовою перед тим, як його буде призначено на ту чи іншу посаду. Адже вони являються прикладом для всієї громади!
З розвитком комп’ютерних технологій та Інтернету спілкування не має кордонів. Не погано знати декілька мов, щоб вільно спілкуватися з людьми з інших країн, але це не означає, що громадяни України мають нехтувати державною мовою і розмовляти російською. А чому б не розмовляти англійською? Вона теж вважається міжнародною мовою. Тому що її треба вчити, а російську, як здається деяким громадянам, вони знають добре? Я вважаю, що більшість громадян говорять на ламаній російський мові, але ця мова їм здається більш співучою і мелодійною, аніж щира українська.
Без мови немає народу. І я сподіваюся, що в майбутньому всі громадяни нарешті вивчать свою державну мову.
Як завжди ввечері я читав свою улюблену книгу"Подорож до країни казок". І ось поряд зі мною з*явився богатир і привітався. Я здивовано подивився на ньго, але він посміхнувся і взявши мене за руку повів за собою на двір.Навкруги все змінилосяперед хатиною стояв красивий кінь і з нетерпінням струшував гривою. Мені стало цікаво, що буде даліБогатир посадовив мене на коня, з легкістю застрибнув і сів поряд. Ми довго скакали по полям і вітер ніжно дмухав і тріпав моє волосся.Я незчувся, коли ми повернулися до хати.Богатир зіскочив з коня і побажав доброго ранкуЯ стрепинувся...поряд зі мною стояла матусяМені наснилася книга...моя улюблена книга