Сергій Васильківський - відомий український художник. Яскравість барв, ясність і простота – ось головні риси його творів. Картини ніби сміються, радуючи око. З них так і б’є сила, сміливість, відвага й завзяття.Кому траплялося відвідати Васильківського в Харкові, той пам’ятає його маленьку хатку, де жив він зі своєю старою недужою матір’ю. Майстерня – простора й світла. Стіни її обвішано малюнками й картинами.Сам хазяїн – невисокий на зріст, присадкуватий чоловік, з копицею рудого волосся на круглій голові, у вишиваній сорочці. На кругластім обличчі – малі вусики, круте підборіддя і короткий ніс. Звертають на себе увагу невеликі, але допитливі й цікаві очі. На устах раз у раз грає лукава усмішка.З першого разу неважко зрозуміти, що маєш справу з артистичною натурою. Про це свідчать мова, жваві рухи й міміка. З його пересипаної дотепами розмови б’є свіжий гумор. Та найцікавіше враження справляє той український містечковий жаргон, що інколи вживає Васильківський. Здається, не був би він художником, то став би актором. Які цікаві його анекдоти про приятелів і знайомих!Не кожному він показує свої карикатури на деяких харківських діячів. Вони вражають майстерністю. На жаль, карикатури мусять лежати у схованці.Прощаючись, я звернув увагу на картину, що стояла в кутку. Полотно не продалося на виставці. Я стояв перед картиною як прикутий, не відводячи очей.Широкий неосяжний степ. Смеркає. На першім плані стоїть, схилившись у важкій задумі, чабан. Вівці позбивалися в купки. Тиша і сум.Чи ж може бути кращий символ сучасного стану України? Проводир у безпорадній задумі, подібний до овець народ... Усе нагадувало гірку дійсність і хапало за серце. (За М.Вороним1; 250 сл.)
У моєму оточенні є небагато талановитих і розумних людей, знайомством з якими можна пишатися. Але все ж таки, на щастя, вони є. І однією з таких людей я можу назвати мою вчительку з української мови та літератури Наталію Борисівну. Вона не тільки бездоганний педагог, який відмінно володіє своїми предметами, а й відверта, чуйна людина, до якої завжди можна звернутися по до Завдяки її старанням якнайкраще та якнайдоступніше донести до учнів теми уроків, ми з легкістю засвоюємо увесь матеріал і маємо величезний багаж знань, що надовго залишиться у пам’яті. Наталія Борисівна завжди повторювала, що усі ми рівні й маємо однакові можливості, тому серед учнів ніколи нікого не виділяє і надає достатньо уваги кожному, не даючи можливості ані хвилини сидіти без діла на уроках.
У цієї людини присутня як зовнішня, так і внутрішня краса. Таке поєднання зустрічається досить рідко, тому ми можемо тільки дякувати й гордитися тим, що нам поталанило вивчати мову та літературу саме з таким учителем. Наталія Борисівна струнка, середня на зріст жінка; її темнувате волосся яскраво виблискує і переливається у сонячних промінцях, що ще зранку заглядають до нас через шкільне вікно; погляд у неї добрий і лагідний, проте коли хтось не зробив домашнього завдання або погано відповів, тоді він стає суворим та злегка розчарованим, від чого стає відразу соромно за себе. Наталія Борисівна ніколи не кричить і навіть не підвищує тону, за що, напевно, її і любить більшість учнів. Вона намагається спокійно усе пояснити чи заспокоїти, а лише з одного її погляду ми можемо зрозуміти, коли щось не так. Та якою ж веселою та задоволеною вона стає, коли слухає гарні, правильні відповіді учнів й гає зразкову поведінку!
Найбільше мені подобається, як Наталія Борисівна доступно й з легкістю пояснює навіть важкі теми та поняття. Її цікава, яскрава та насичена промова не дає можливості відволікатися на якісь сторонні справи. Тому навіть не читаючи книжок або не вивчаючи правил, а лише послухавши її розповідь, можна отримати гарні знання й правильно використовувати їх на практиці. Здається, що Наталія Борисівна знає геть усе і до неї можна звернутися з будь-яким питанням, адже вона ніколи не жалкує для нас часу.
Знати та володіти рідною мовою дуже важливо для кожної людини, оскільки вона відіграє значну роль у житті. Утім вивчати мову досконало зовсім не просто, бодай якщо вона і рідна. Багато чого залежить від учителя, його вміння зацікавити, показати переваги і продемонструвати, чим саме унікальна й неповторна наша українська мова. З цією задачею, на мою думку, Наталія Борисівна справляється на усі сто відсотків. Їй досить лише виразно прочитати кілька поетичних творів українських авторів, і ти відразу починаєш розуміти, наскільки гарна, мелодійна і взагалі прекрасна ця мова. Безумовно, це стимулює учнів навчатися, пізнавати щось нове й відкривати для себе таємниці нашого народу. Я переконана в тому, що перед нами розумний, професійний і кваліфікований учитель, якому можна довіряти та бути впевненим, що з кожним роком рівень твоїх знань буде поступово зростати, покращуватись та вдосконалюватись.
Мене завжди дивувало, як їй вдається цілком присвячувати себе роботі, віддавати нам усі свої сили та ділитися набутими знаннями. Це людина, яка серйозно і з пошаною ставиться до своєї професії та вміє детально й цікаво пояснювати кожну нову тему. Мабуть, найкраща нагорода для кожного вчителя – це успіхи й знання учнів її предмета. І Наталія Борисівна у цьому не виняток. Вона завжди щиро радіє і хвилюється за нас, може дати слушні поради не тільки за темою своїх предметів, а й загалом.
Я неймовірно пишаюся тим, що маю змогу вивчати свій улюблений предмет, брати участь в олімпіадах та різних літературних конкурсах саме з таким учителем, як Наталія Борисівна. Я дуже вдячна їй за те, що вона вміє по-справжньому надихати до написання чудових творів, підштовхує на правильні думки і зажди готова до в усіх моїх задумах й ідеях. Вона завжди прагне до досконалості, працює над собою з усіх точок зору незважаючи
У моєму оточенні є небагато талановитих і розумних людей, знайомством з якими можна пишатися. Але все ж таки, на щастя, вони є. І однією з таких людей я можу назвати мою вчительку з української мови та літератури Наталію Борисівну. Вона не тільки бездоганний педагог, який відмінно володіє своїми предметами, а й відверта, чуйна людина, до якої завжди можна звернутися по до Завдяки її старанням якнайкраще та якнайдоступніше донести до учнів теми уроків, ми з легкістю засвоюємо увесь матеріал і маємо величезний багаж знань, що надовго залишиться у пам’яті. Наталія Борисівна завжди повторювала, що усі ми рівні й маємо однакові можливості, тому серед учнів ніколи нікого не виділяє і надає достатньо уваги кожному, не даючи можливості ані хвилини сидіти без діла на уроках.
У цієї людини присутня як зовнішня, так і внутрішня краса. Таке поєднання зустрічається досить рідко, тому ми можемо тільки дякувати й гордитися тим, що нам поталанило вивчати мову та літературу саме з таким учителем. Наталія Борисівна струнка, середня на зріст жінка; її темнувате волосся яскраво виблискує і переливається у сонячних промінцях, що ще зранку заглядають до нас через шкільне вікно; погляд у неї добрий і лагідний, проте коли хтось не зробив домашнього завдання або погано відповів, тоді він стає суворим та злегка розчарованим, від чого стає відразу соромно за себе. Наталія Борисівна ніколи не кричить і навіть не підвищує тону, за що, напевно, її і любить більшість учнів. Вона намагається спокійно усе пояснити чи заспокоїти, а лише з одного її погляду ми можемо зрозуміти, коли щось не так. Та якою ж веселою та задоволеною вона стає, коли слухає гарні, правильні відповіді учнів й гає зразкову поведінку!
Найбільше мені подобається, як Наталія Борисівна доступно й з легкістю пояснює навіть важкі теми та поняття. Її цікава, яскрава та насичена промова не дає можливості відволікатися на якісь сторонні справи. Тому навіть не читаючи книжок або не вивчаючи правил, а лише послухавши її розповідь, можна отримати гарні знання й правильно використовувати їх на практиці. Здається, що Наталія Борисівна знає геть усе і до неї можна звернутися з будь-яким питанням, адже вона ніколи не жалкує для нас часу.
Знати та володіти рідною мовою дуже важливо для кожної людини, оскільки вона відіграє значну роль у житті. Утім вивчати мову досконало зовсім не просто, бодай якщо вона і рідна. Багато чого залежить від учителя, його вміння зацікавити, показати переваги і продемонструвати, чим саме унікальна й неповторна наша українська мова. З цією задачею, на мою думку, Наталія Борисівна справляється на усі сто відсотків. Їй досить лише виразно прочитати кілька поетичних творів українських авторів, і ти відразу починаєш розуміти, наскільки гарна, мелодійна і взагалі прекрасна ця мова. Безумовно, це стимулює учнів навчатися, пізнавати щось нове й відкривати для себе таємниці нашого народу. Я переконана в тому, що перед нами розумний, професійний і кваліфікований учитель, якому можна довіряти та бути впевненим, що з кожним роком рівень твоїх знань буде поступово зростати, покращуватись та вдосконалюватись.
Мене завжди дивувало, як їй вдається цілком присвячувати себе роботі, віддавати нам усі свої сили та ділитися набутими знаннями. Це людина, яка серйозно і з пошаною ставиться до своєї професії та вміє детально й цікаво пояснювати кожну нову тему. Мабуть, найкраща нагорода для кожного вчителя – це успіхи й знання учнів її предмета. І Наталія Борисівна у цьому не виняток. Вона завжди щиро радіє і хвилюється за нас, може дати слушні поради не тільки за темою своїх предметів, а й загалом.
Я неймовірно пишаюся тим, що маю змогу вивчати свій улюблений предмет, брати участь в олімпіадах та різних літературних конкурсах саме з таким учителем, як Наталія Борисівна. Я дуже вдячна їй за те, що вона вміє по-справжньому надихати до написання чудових творів, підштовхує на правильні думки і зажди готова до в усіх моїх задумах й ідеях. Вона завжди прагне до досконалості, працює над собою з усіх точок зору незважаючи