Н.в. шістсо́т сімдеся́т чоти́ри
Р.в. шестисо́т сімдесяти́ (сімдесятьо́х) чотирьо́х
Д.в. шестиста́м сімдесяти́ (сімдесятьо́м) чотирьо́м
Зн.в. шістсо́т сімдеся́т (сімдесятьо́х) чоти́ри (чотирьо́х)
Ор.в. шістьмаста́ми (шістьомаста́ми) сімдесятьма́ (сімдесятьома́) чотирма́
М.в. на/у шестиста́х сімдесяти́ (сімдесятьо́х) чотирьо́х
Н.в. дев’ятсо́т вісімдеся́т п’ять
Р.в. дев’ятисо́т вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х)
Д.в. дев’ятиста́м вісімдесяти́ (вісімдесятьо́м) п’яти́ (п’ятьо́м)
Зн.в. дев’ятсо́т вісімдеся́т (вісімдесятьо́х) п’ять (п’ятьо́х)
Ор.в. дев’ятьмаста́ми (дев’ятьомаста́ми) вісімдесятьма́ (вісімдесятьома́) п’ятьма́ (п’ятьома́)
М.в. на/у дев’ятиста́х вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х)
Н.в. сімсо́т шістдеся́т ві́сім
Р.в. семисо́т шістдесяти́ (шістдесятьо́х) восьми́ (вісьмо́х)
Д.в. семиста́м шістдесяти́ (шістдесятьо́м) восьми́ (вісьмо́м)
Зн.в. сімсо́т шістдеся́т (шістдесятьо́х) ві́сім (вісьмо́х)
Ор.в. семиста́ми (сімомаста́ми) шістдесятьма́ (шістдесятьома́) вісьма́ (вісьмома́)
М.в. на/у семиста́х шістдесяти́ (шістдесятьо́х) восьми́ (вісьмо́х)
Н.в. п’ятсо́т дев’яно́сто шість
Р.в. п’ятисо́т дев’яно́ста шести́ (шістьо́х)
Д.в. п’ятиста́м дев’яно́ста шести́ (шістьо́м)
Зн.в. п’ятсо́т дев’яно́сто шість (шістьо́х)
Ор.в. п’ятьмаста́ми (п’ятьомаста́ми) дев’яно́ста шістьма́ (шістьома́)
М.в. на/у п’ятиста́х дев’яно́ста шести́ (шістьо́х)
Объяснение:
1. Виділене слово є сполучником у реченні
А Та не злічить віків, що встигли вже пройти.
Б Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.
В Не писав я до тебе в останні два дні через те, що був у дорозі.
Г О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.
Д Беруть на кпини молоді міста прапращурів, що вийшли з неоліту.
2. Установіть відповідність.
1.означальне А Народ, що не знає своєї історії, є народом сліпців.
2 з’ясувальне Б Я сідаю на горбик зігрітий, щоб ключі журавлині зустріти.
3 обставинне наслідку В Струни чекають, щоб пальці торкнулись до них.
4 обставинне мети Г Дарма що сніг хрумкотить під ногами, але весна своє бере.
Д Дощ тут випав менший, так що ледве прибив пилюку.
3. Визначити вид підрядності:
Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає (Т.
Шевченко).
А однорідна Б послідовна В Неоднорідна
4. Визначити вид підрядності:
Епохо, дай мені завзяття на кожен день, на кожну мить, щоб міг нащадкам
розказать я про те, як ми навчились жить (М. Сингаівський).
5. Визначити вид підрядності:
Коли в тебе віра у працю згасає, поглянь на ту річку, що скелі зриває (Ю. Гойда).
6. У якому рядку складнопідрядне речення містить неоднорідні підрядні
частини?
А Коли музика затихла, хлопець відчув чудне заворушення, якусь глибоку
турботу, бо мотив завмер недокінчений (В. Підмогильний).
Б Я падаю в натоптані сіном санки, які виносить нас у широкий засніжений світ,
де у паморозі срібно туманіють верби.
В Через одчинені двері примітила, як марево грає над вербами, над городами, як
білі хмари пливуть по небі (І. Нечуй-Левицький).
7. Укажіть складнопідрядне речення, у якому НЕПРАВИЛЬНО визначено
тип підрядної частини.
А Самі слова на голос навертались, як сльози навертаються на очі. (Підрядна
означальна)
Б Навколо стояла така тиша, що чути було золотий дзвін переджнив’я. (Підрядна
міри і ступеню)
В Я дуже любив дивитись, як ткалось і вибілювалось полотно. (Підрядна
з’ясувальна)
Г Мені чути, як коні похрумкують молодою травицею, поволеньки, вдячно
ласують. (Підрядна з’ясувальна)
8. Укажіть складнопідрядне речення з кількома підрядними.
А Довелося самому взятися за зброю, щоб захистити рідний край.
Б Розчарування від звістки, що хтось уже отаборився в Холодній Балці, засмутило
зовсім чумацькі серця.
В Посеред майдану, де мене лишили радисти, я зупинився, не знаючи, куди
податися
Складнопідрядним є речення
А Звісно, матеріальні, душевні, духовні блага приносять задоволення, проте людина сама робить себе щасливою.
Б Виграючи розмаїттям кольорів на блакитному небосхилі, веселка в усі часи не давала спокою людській уяві.
В Про веселку складали легенди, її наділяли дивовижними властивостями
Г У скандинавських міфах веселку вважали мостом, який сполучає небо й землю
Н.в. шістсо́т сімдеся́т чоти́ри
Р.в. шестисо́т сімдесяти́ (сімдесятьо́х) чотирьо́х
Д.в. шестиста́м сімдесяти́ (сімдесятьо́м) чотирьо́м
Зн.в. шістсо́т сімдеся́т (сімдесятьо́х) чоти́ри (чотирьо́х)
Ор.в. шістьмаста́ми (шістьомаста́ми) сімдесятьма́ (сімдесятьома́) чотирма́
М.в. на/у шестиста́х сімдесяти́ (сімдесятьо́х) чотирьо́х
Н.в. дев’ятсо́т вісімдеся́т п’ять
Р.в. дев’ятисо́т вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х)
Д.в. дев’ятиста́м вісімдесяти́ (вісімдесятьо́м) п’яти́ (п’ятьо́м)
Зн.в. дев’ятсо́т вісімдеся́т (вісімдесятьо́х) п’ять (п’ятьо́х)
Ор.в. дев’ятьмаста́ми (дев’ятьомаста́ми) вісімдесятьма́ (вісімдесятьома́) п’ятьма́ (п’ятьома́)
М.в. на/у дев’ятиста́х вісімдесяти́ (вісімдесятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х)
Н.в. сімсо́т шістдеся́т ві́сім
Р.в. семисо́т шістдесяти́ (шістдесятьо́х) восьми́ (вісьмо́х)
Д.в. семиста́м шістдесяти́ (шістдесятьо́м) восьми́ (вісьмо́м)
Зн.в. сімсо́т шістдеся́т (шістдесятьо́х) ві́сім (вісьмо́х)
Ор.в. семиста́ми (сімомаста́ми) шістдесятьма́ (шістдесятьома́) вісьма́ (вісьмома́)
М.в. на/у семиста́х шістдесяти́ (шістдесятьо́х) восьми́ (вісьмо́х)
Н.в. п’ятсо́т дев’яно́сто шість
Р.в. п’ятисо́т дев’яно́ста шести́ (шістьо́х)
Д.в. п’ятиста́м дев’яно́ста шести́ (шістьо́м)
Зн.в. п’ятсо́т дев’яно́сто шість (шістьо́х)
Ор.в. п’ятьмаста́ми (п’ятьомаста́ми) дев’яно́ста шістьма́ (шістьома́)
М.в. на/у п’ятиста́х дев’яно́ста шести́ (шістьо́х)
Объяснение:
Объяснение:
1. Виділене слово є сполучником у реченні
А Та не злічить віків, що встигли вже пройти.
Б Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.
В Не писав я до тебе в останні два дні через те, що був у дорозі.
Г О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.
Д Беруть на кпини молоді міста прапращурів, що вийшли з неоліту.
2. Установіть відповідність.
1.означальне А Народ, що не знає своєї історії, є народом сліпців.
2 з’ясувальне Б Я сідаю на горбик зігрітий, щоб ключі журавлині зустріти.
3 обставинне наслідку В Струни чекають, щоб пальці торкнулись до них.
4 обставинне мети Г Дарма що сніг хрумкотить під ногами, але весна своє бере.
Д Дощ тут випав менший, так що ледве прибив пилюку.
3. Визначити вид підрядності:
Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає (Т.
Шевченко).
А однорідна Б послідовна В Неоднорідна
4. Визначити вид підрядності:
Епохо, дай мені завзяття на кожен день, на кожну мить, щоб міг нащадкам
розказать я про те, як ми навчились жить (М. Сингаівський).
А однорідна Б послідовна В Неоднорідна
5. Визначити вид підрядності:
Коли в тебе віра у працю згасає, поглянь на ту річку, що скелі зриває (Ю. Гойда).
6. У якому рядку складнопідрядне речення містить неоднорідні підрядні
частини?
А Коли музика затихла, хлопець відчув чудне заворушення, якусь глибоку
турботу, бо мотив завмер недокінчений (В. Підмогильний).
Б Я падаю в натоптані сіном санки, які виносить нас у широкий засніжений світ,
де у паморозі срібно туманіють верби.
В Через одчинені двері примітила, як марево грає над вербами, над городами, як
білі хмари пливуть по небі (І. Нечуй-Левицький).
7. Укажіть складнопідрядне речення, у якому НЕПРАВИЛЬНО визначено
тип підрядної частини.
А Самі слова на голос навертались, як сльози навертаються на очі. (Підрядна
означальна)
Б Навколо стояла така тиша, що чути було золотий дзвін переджнив’я. (Підрядна
міри і ступеню)
В Я дуже любив дивитись, як ткалось і вибілювалось полотно. (Підрядна
з’ясувальна)
Г Мені чути, як коні похрумкують молодою травицею, поволеньки, вдячно
ласують. (Підрядна з’ясувальна)
8. Укажіть складнопідрядне речення з кількома підрядними.
А Довелося самому взятися за зброю, щоб захистити рідний край.
Б Розчарування від звістки, що хтось уже отаборився в Холодній Балці, засмутило
зовсім чумацькі серця.
В Посеред майдану, де мене лишили радисти, я зупинився, не знаючи, куди
податися
Складнопідрядним є речення
А Звісно, матеріальні, душевні, духовні блага приносять задоволення, проте людина сама робить себе щасливою.
Б Виграючи розмаїттям кольорів на блакитному небосхилі, веселка в усі часи не давала спокою людській уяві.
В Про веселку складали легенди, її наділяли дивовижними властивостями
Г У скандинавських міфах веселку вважали мостом, який сполучає небо й землю