Кожен з нас мріяв би мати справжнього друга. Насправді, це не так просто — знайти друга. Мабуть, справжню дружбу треба заслужити. Саме таку дружбу і заслужив герой оповідання «Лідер» хлопчик Степанко.Коли поранений голуб потрапив до Чубарика, йому по-справжньому пощастило. Степанко лікував його, годував, був терплячим і вірив, що голуб обов’язково виживе. Нарешті надії Чубарика справдились. Голуб не тільки став справжнім красенем і сміливим птахом, а й справжнім другом. Втративши голуба, Степанко відчував себе самотнім, адже він втратив Лідера, свого друга: «Горе було таке велике, що він і сам відмовлявся їсти. І таки справді змарнів». Хлопчик хвилювався за голуба, чи буде його хтось там далеко годувати… На щастя, справжнім другом виявився не тільки Степанко, а й Лідер, адже він повернувся: «Протер Чубарик очі, а над ним його Лідер…» Оповідання закінчується словами тата хлопчика:- Ти дивись! Більш як тисяча кілометрів — а знайшов… Оце дружба!..
Єдине, що беззапереречно належить усім нам, це життя. Це найвища цінність, якою володіємо ми, починаючи з перших хвилин і закінчуючи останньою миттю. Дар, даний нам з неба, дуже соромно не викорастити його сповна. Кожна людина повинна берегти його як зіницю ока, плекати власне тіло, однак не забувати про душу. Варто живитися любов'ю до оточуючих людей, до дивовижної природи. Життя, на щастя, надається людині всього один раз, саме в цьому і полягає її унікальність і надзвичайна цінність. Знаючи, що живеш всього один раз, ти здійснюєш ті вчинки, які в разі декількох доль ти відкладав би на "наступне життя", але це було б безглуздо. Адже відклавши справу на потім перший раз, для тебе не складе труднощів відкласти його в другий, третій, четвертий рази.
Для того, щоб не пропустити своє життя крізь пальці, немов пісок - необхідно боротися, долати труднощі, ні на секунду не забувати про її коштовність. Багато людей відносяться до цього по-різному. Наприклад Матір Тереза вважає, що "життя - це мрія і її необхідно здійснити"; думка Мельника А.С. полягає в тому, що "в боротьбі знайдем свій шлях,тож забивайте в жітті цвях.". Кафка, у свою чергу, вважає, що сенс життя полягає в тому, що вона має кінець. "Життя - це не майно, яке треба захищати, а дар, який потрібно розділити з іншими людьми", - так стверджує Уїльям Фолкнер. Особисто я вважаю, що життя - це ряд подій, витканих з різних кольорових ниток, в одне ціле полотно. І цінність цього полотна є безкінечна мудрість. Адже день за днем, метр за метром, подією за подією ми просуваємося вперед. На мою думку - це дуже добре, що неможливо повертатися назад і виправляти свої помилки, оскільки всі вони є нашими уроками і повчаннями, всі помилки - це наш досвід. Як часто ми витрачаємо неоціненні хвилинки на пусті образи, слова, погані вчинки, заздрощі, які нічого не варті, навіть не замислюючись над тим, що життя настільки коротке. Ніколи не втрачайте надію. Вірте в себе та вірте в краще. Не витрачайте час на речі, які не приносять вам задоволення. Не витрачайте час на людей, які вам не приємні. Не намагайтеся переробити їх, вам все одно це ніколи не вдасться. Цінуйте кожну мить, проведену з вашими близькими. Пам’ятайте, що вони не вічні. Любіть життя! Любіть себе! Любіть кожну людину, яку ви зустрінете на своєму життєвому шляху. І ви перетворите буденність на свято.
Для того, щоб не пропустити своє життя крізь пальці, немов пісок - необхідно боротися, долати труднощі, ні на секунду не забувати про її коштовність. Багато людей відносяться до цього по-різному. Наприклад Матір Тереза вважає, що "життя - це мрія і її необхідно здійснити"; думка Мельника А.С. полягає в тому, що "в боротьбі знайдем свій шлях,тож забивайте в жітті цвях.". Кафка, у свою чергу, вважає, що сенс життя полягає в тому, що вона має кінець. "Життя - це не майно, яке треба захищати, а дар, який потрібно розділити з іншими людьми", - так стверджує Уїльям Фолкнер. Особисто я вважаю, що життя - це ряд подій, витканих з різних кольорових ниток, в одне ціле полотно. І цінність цього полотна є безкінечна мудрість. Адже день за днем, метр за метром, подією за подією ми просуваємося вперед. На мою думку - це дуже добре, що неможливо повертатися назад і виправляти свої помилки, оскільки всі вони є нашими уроками і повчаннями, всі помилки - це наш досвід. Як часто ми витрачаємо неоціненні хвилинки на пусті образи, слова, погані вчинки, заздрощі, які нічого не варті, навіть не замислюючись над тим, що життя настільки коротке. Ніколи не втрачайте надію. Вірте в себе та вірте в краще. Не витрачайте час на речі, які не приносять вам задоволення. Не витрачайте час на людей, які вам не приємні. Не намагайтеся переробити їх, вам все одно це ніколи не вдасться. Цінуйте кожну мить, проведену з вашими близькими. Пам’ятайте, що вони не вічні. Любіть життя! Любіть себе! Любіть кожну людину, яку ви зустрінете на своєму життєвому шляху. І ви перетворите буденність на свято.