ответ:1:самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета й відповідає на питання «що робити?», «що зробити?».
2:Дієсловами недоконаного виду називаються дієслова, які означають незавершену, необмежену в тривалості дію в минулому, теперішньому або майбутньому часах. ... Дієсловами доконаного виду називаються дієслова, які означають дію, що завершилася в минулому або неодмінно відбудеться в майбутньому.
3:Дієслова, що називають дію, яка виконується сама собою, без участі особи, називають безособовими.
1. Але правди в брехні не розмішуй, не ганьби все підряд без пуття, бо на світі той наймудріший, хто найдужче любить життя (В. Симонепко).2. Як тільки наступив вечір, попереду встали силуети гір, ніби вони виступали з блакиті самого небосхилу (Олесь Гончар).3. Ми працю любимо, що в творчість перейшла, і музику палку, що ніжно серце тисне (М. Рильський).4. Напитай мені, брате, хату, щоб корінням росла з Дніпра і щоб вікнами для добра слала пісню свою багату (М. Барокко).5. Тепер чекай, коли насниться літо і спогади у серці оживуть (І. Турчин).6. На твоєму людському шляху каміння, яке ти повинен прибрати, щоб тим, хто за тобою, було легше (В. Сухомлинський).7. Скільки б не судилося страждати, все одно благословлю завжди день, коли мене родила мати для життя, для щастя, для біди (В. Симонепко).
Объяснение:
ответ:1:самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета й відповідає на питання «що робити?», «що зробити?».
2:Дієсловами недоконаного виду називаються дієслова, які означають незавершену, необмежену в тривалості дію в минулому, теперішньому або майбутньому часах. ... Дієсловами доконаного виду називаються дієслова, які означають дію, що завершилася в минулому або неодмінно відбудеться в майбутньому.
3:Дієслова, що називають дію, яка виконується сама собою, без участі особи, називають безособовими.
приклад: зараз вечоріє; зима, зранку все замело.
не успеваю всё
1. Але правди в брехні не розмішуй, не ганьби все підряд без пуття, бо на світі той наймудріший, хто найдужче любить життя (В. Симонепко).2. Як тільки наступив вечір, попереду встали силуети гір, ніби вони виступали з блакиті самого небосхилу (Олесь Гончар).3. Ми працю любимо, що в творчість перейшла, і музику палку, що ніжно серце тисне (М. Рильський).4. Напитай мені, брате, хату, щоб корінням росла з Дніпра і щоб вікнами для добра слала пісню свою багату (М. Барокко).5. Тепер чекай, коли насниться літо і спогади у серці оживуть (І. Турчин).6. На твоєму людському шляху каміння, яке ти повинен прибрати, щоб тим, хто за тобою, було легше (В. Сухомлинський).7. Скільки б не судилося страждати, все одно благословлю завжди день, коли мене родила мати для життя, для щастя, для біди (В. Симонепко).