Співаю те що світі бачу що в серце або в мозок впало​

Спершу осінній ліс жовтогарячий та золотий. Згодом потемніле листя повільно опускається додолу в останньому кружлянні. Дерева міцно засинають в очікуванні зими. Тепер вони нагадують примарних казкових сторожів лісовика. Не заглядає у хащі яскравий сонячний промінчик. Тому в лісі часті тривожні сутінки. І стоїть тиша. Чути тільки як завиває осінній вітер. Іноді промайне пухнастий хвіст працьовитої білки. Проповзе між опалим листям їжачок. До них відізветься тиха розмова пташок. 

   Але в пізньому осінньому лісі є своя чарівність. Після дощу серед опалого листя раз у раз піднімають свої шапки численні гриби. Великий грибний острів – це осінній ліс.

Зима --- зим корінь а закінчення
Літо --- літ корінь о закінчення
Добро --- добр корінь о закінчення
Зло --- зл корінь о закінчення
Холод --- холод корінь
Тепло --- тепл корінь о закінчення
Радість --- радіс корінь ть закінчення
Сум--- сум корінь
Ранок --- ран корінь ок закінчення
Вечір --- вечір корінь
Ніч --- ніч корінь
День --- день корінь
Сухим --- хух корінь им закінчення
Вологим --- волог корінь им закінчення
Мир --- мир корінь
Війна --- війн корінь а закінчення
Південь --- південь корінь
Північ --- північ корінь