Спираючись на схему й теоретичний матеріал, визначте види зв'язку мі
реченнями тексту.
Люди, знайомі з Василем Верховинцем, дивувалися з його надзвичай
ного знання народної хореографії. Пам'ять митця зберігала сотні танцю
вальних візерунків.
З народним українським мистецтвом, зокрема
пісенним і танцювальним, Василь Миколайови
Верховинець пов'язав усе життя. Закінчивши
учительську семінарію, він перебрався до Кие.
ва, щоб вступити до музично-драматичної школи
Миколи Лисенка. Під керівництвом уславленого
композитора Василь здобув фах диригента.
Сягнувши слави, Верховинець переїхав до
Полтави, щоб організувати вокально-танцюваль.
ний колектив. Тут він поставив десятки компози.
цій: весіль і вечорниць, святкових дійств і моло.
діжних гулянь. Кожна вистава повертала глядача
до українських традицій, ознайомлювала з не.
родною творчістю.
Є в Полтаві названа його іменем затишна вуличка. Стоїть на тій ву-
личці невеличкий будиночок, обсаджений мальвами й бузком. Тут митет
жив, тут творив, наполегливо збираючи йшліфуючи перлини народно
творчості, вірячи в талант народу й віддаючи праці всі сили.
(За Я. Гордійчуком)
З'ясуйте тему й головну думку тексту. Визначте ключові слова.
и еще 353,354
Пише тобі твоя подруга Галинка. Зараз я відпочиваю на канікулах у своєї бабусі. Мені тут дуже цікаво. Зранку я допомагаю своїй бабусі нагодувати домашніх птахів та тварин. Це цікаво тому, що для малесеньких курчат та гусенят бабуся готує спеціальний корм, замість води дає відвари трав. Все це робиться для того, щоб малята не захворіли. А ще я рву траву для кози, мию посуду, прибраю у кімнаті.
Бабуся навчає мене збирати і сушити лікарські рослини, а потім робити з них чудодійні відвари.
Тут , з якими ми ходимо на річку купатися, дивимося фільми, граємо в цікаві ігри. А ще мені подобається смчне і цілюще козяче молоко.
Пиши, як проводиш канікули ти.Коли приїдеш в гості
До зустрічі!
Галинка.
18 червня 2014 року
"йА й
правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо."
(Ліна Костенко)
Свою історію про "крилатісь" людини Ліна Костенко почала в поезії "Чайка на крижині". Пам*ятаєте ту маленьку чайку, яка так безстрашно сиділа на крижині? Вона не боялася ні пронизливого вітру, ні шаленого потоку холодної води: "Я ж маю крила, Нащо крилатим ґрунт під ногами?". Цю ж тему видатна поетеса продовжила у вірші "Крила". Вона говорить, що крилатим ґрунту не треба... Та хіба людина має крила? Виявляється, що так. Крилами, які тримають людину на землі, є чесність, щирість, вірність у коханні, працьовитість, щедрість, надія, мрія...
Ґрунт потрібен лише нашому фізичному втіленню. Наша душа завжди літає і крила має!