Списати, підкреслити граматичні основи, розчленувати речення (якщо складне), поставити розділові знаки. 1. Богдан лежав на траві вигрітій сонцем і спершись на лікті байдуже дивився в чисте поле.

2. На яру стояло чималеньке село і посеред села біліла невеличка нова церква.

3. Не сплять лиш цвіркуни і фонтан та кліпає очима-зорями небо.

4. Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкує.

5. Стоять дерева опушені зеленню і здається чують сплески журавлиних ключів у піднебессі.

6. Фіранок не було і здавалося просто на голову сиплються міські вогні й зорі.

7. Ще хвилина і виконають наше замовлення.

8. Орач торкнеться до керма руками і нива дзвонить темним сріблом скиб.

9. Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець.

10. Кам’яні баби стояли на курганах і сліпо дивились у далечінь та ще високо в небі шугали орли шукаючи нової поживи.

11. Безконечні стежки скриті інтимні водять мене по нивах а ниви котять та й котять зелені хвилі і хлюпають ними аж в краї неба.

12. Вразили гігантські вітрини-акваріуми колони ліан-водоростей і мармурові морські жителі поміж ними.

ПривітЯк життя ??

-Привіт нормально, слухай ти не помітила, що в нашому світі стало набагато більше жорстокасті , і необдуманих вчинків???

-Ні... а чому питаєш? Ти можиш навести конкретні приклади???

-Так можу а питаю через те що мене непокєть моє життя в майбутньому

-Дивно я якось не замислювалась над тим... Чи це так важливо ???щоб забивати дурницями собі голову

-Ні ти не розумієш  іменно по цій причині я тим цікавлюсяАдже якщо ми  перестанемо думати і пілкуватися про світ в якому живемо  , то він може це саме зробити і з нами

За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду й м’яку.

До твердої групи належать:

а) якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ий: безладний, безпорадний, , весняний, відповідний, гіркий, глухий, довічний, заможний, західний, книжний, косий, куций, майстерний, модний,

б) Присвійні прикметники із суфіксами -ів (після голосного та апострофа -їв), -ин (після голосного та апострофа -їн), які в називному відмінку однини чол. роду після цих суфіксів мають нульове закінчення: Андріїв, батьків, дідів, доччин, Ігорів, Маріїн, шевців.

в) Усі короткі форми прикметників: варт, винен, готов, жив, здоров, певен, повен, повинен, прав, До м’якої групи належать:

а) Відносні прикметники, що мають основу на м’який приголосний -н- і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ій (після голосного -їй): безодній, будній, верхній; весінній, , давній, дорожній, досвітній, достатній, дружній , могутній, мужній, незабутній,

б) Усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: ближній, внутрішній, вчорашній,

в) Відносні прикметники з основою на -й: безкраїй, довговіїй, короткошиїй; відносні прикметники з відтінком присвійності: братній, орлій, а також якісний прикметник синій.