Спишіть речення, утворивши від поданих у дужках слів звертання. Поставте розділові знаки. Пам'ятайте, що іменник-звертання стоїть у кличному відмінку. Здрастуй ( пташечка маленька) звідкіля ти, звідкіля? Понеси мене на крилах (радість моя). Молодiєш (Київ) хоч старий літами. Не шуми (луг) (зелений байрак). Нехай живе поезiя ( мій друг )! Добридень (квітень) заходь у мій сад. (Журавлина пісня) вічно пломеній у серці України. Припади ( мій син ) до криниці польової.

Називний : Шостий клас, сьома група, шістсот п'ятдесят четвертий учасник.

Родовий : Шостого класу, сьомої групи, шістсот п'ятдесят четвертого учасника.

Давальний : Шостому класу, сьомій групі, шістсот п'ятдесят четвертому учаснику.

Знахідний : Шостий клас, сьома група, шістсот п'ятдесят четвертий учасник.

Орудний : Шостим класом, сьомою групою, шістсот п'ятдесят четвертим учасником.

Місцевий : (У/На) Шостому класі, (У/На) сьомій групі, (У/На) шістсот п'ятдесят четвертому учаснику.

Кличний : Шостий клас!, сьома група!, шістсот п'ятдесят четвертий учасник!

Объяснение:

1. Олесь Терентійович Гончар писав, що  мова наша запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів.

2. І. Срезневський писав, що без усякої науки, крім знання рідної мови, можна обійтися.

3. Володимир Сосюра закликав любити Україну всім серцем.

4. В одній зі своїх статей письменник С. Носань гнівно запитує про те, чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо, яким живемо і завдяки якому маємо велике право й гордість іменуватися народом українським.

1. Редактор попросив новенького, щоб той розказав йому трохи

про себе та про своє життя-буття.

2. Хтось із присутніх в, що життя Лукії не справляє на нього враження.

3. Мені натякнули, що краще не втручатися в їхні справи і в їхнє життя.