Спиши поставивши розділові знаки підкресли відокремлені члени відповідно до їхньої ролі в реченні 1 кожен птах свою пісню співаючи здіймається до небес 2 а пісня наростаючи пливла над берегом
3 І Оксана мою зорю мою добру долю Що день божий вивела 4У синім небі чистім і прозорим Сонце сяє
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
В останні десятиліття світ дитинства як складний психосоціокультурний
феномен перебуває в центрі уваги соціологів, психологів, етнографів,
фольклористів. Сучасні діти можуть бути визнані носіями і творцями
субкультури, яка виростає з надр національної традиції і становить певну
стадію її розвитку.
Дитяча література є художньою педагогікою дитини. “Дитинство – світ
складний, драматичний, багатий духовним життям, відповідальний період,
початок початків особистості індивіда. Істинні творчі відкриття дитячого
письменника необхідні юному читачеві і не обмежуються віковим
адресуванням твору. Вони перспективні і в майбутньому. Вони цікаві і для
дорослих” [ 10, 6].
Дитяча література – відкриття в малому космосі космосу великого життя.
Вона не розвивається відірвано від літературного процесу. Основні тенденції,
напрямки знаходять реалізацію як в літературі для дорослих, так і в дитячій
літературі.
Специфікою дитячої літератури є те, що юні читачі, пропускаючи описи
зовнішнього світу крізь свою чуттєву сферу, стають співпереживачами подій,
що ці картини зворушують їх душу, викликають певні позитивні емоції,
запрограмовані письменником. Соціологи, психологи, досліджуючи дитяче
бачення світу, одержують результати, які часто співпадають з найновішими
науковими досягненнями. Дитячий егоцентризм, відчуття головного,
інтенціональність важливі у пізнавальному потенціалі. На подальший розвиток
дитини реалії життя накладають свій відбиток, змінюють художність дитячого
пізнання світу, його аналогічні парадокси формально об’єктивованим дорослим
сприйняттям життя.