1)Києве мій, ти у серці завжди!
— .—.—.—.—.—.—.—.
2)Буває, часом сліпну від краси.
.—.—.—. - - - - - -
Объяснение:
Києве мій) це звертання а воно не є членом речення
Буває) вставне слово не є членом речення
від) прийменник не є членом речення
1) Києве мій, (не є членом речення) ти (підмет) у серці (присудок) завжди (обставина)!
2) Буває, (не є членом речення) часом (обставина) сліпну (присудок) від краси (додаток).
1)Києве мій, ти у серці завжди!
— .—.—.—.—.—.—.—.
2)Буває, часом сліпну від краси.
.—.—.—. - - - - - -
Объяснение:
Києве мій) це звертання а воно не є членом речення
Буває) вставне слово не є членом речення
від) прийменник не є членом речення
1) Києве мій, (не є членом речення) ти (підмет) у серці (присудок) завжди (обставина)!
2) Буває, (не є членом речення) часом (обставина) сліпну (присудок) від краси (додаток).