Визначити ряд підрядності (однорідне, неоднорідне, послідовне) 1. Усі історики сходяться на тому, що Нестор був надзвичайно освіченою людиною, добре знався і в давньоруських і в іноземних літописах, які читав в оригіналі (М. Слабошпицький).
2. Якщо ж уважно читати стародавні письмена, з’ясовується, що наші предки подекуди успішно перемагали різні хвороби, і що вони навіть робили складні хірургічні операції (О. Єфімов).
3. Розмовляй рідною мовою свого народу скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє (І. Огієнко).
4. Відомо, що коштовний камінь діамант це лише камінь і він не може служити прикрасою доки не має відповідної оправи (О. Корніяка).
5. Зауважимо що всього кілька десятків років тому думали ніби міжпланетарний простір це вакуум і що магнітне поле Землі залишається упорядкованим майже до відстаней на багато сотень тисяч кілометрів (І. Мінасян).
6. Грімр налив у ківш меду й подав, щоб усі пили й кожний сказав би свою найкращу волю (М. Реріх).
10. Коли розмова закінчилася й люди знову стали до роботи німий поцікавився хто я й за чим приїхав (В. Земляк).
11. Людина яка не вміє зрозуміти іншу людину яка приписує їй тільки лихі наміри яка завжди ображається на інших збіднює своє життя й заважає жити іншим (Д. Лихачов).
12. З невеселою радістю що пробивалася крізь усі тривоги я вискочив на весняну вулицю де кожна калюжа тримала в собі клапоть сонця (М.Стельмах).
Відповідь:
3.1. "Якби не було мрії ,- говорив В. Сухомлинський ,- праця втратила б свою привабливість"
3.2.«Земля найкраще пахне восени,– говорить сам до себе Тимофій. – Люблю її запах"
3.3. «Дурний ти, хлопче , – каже баба й додає: – Васильку, на те ти й уродився, щоб робити, а не лежати».
Пояснення:
1) якщо слова автора розділяють пряму мову, яка складається з одного речення:
«П, — а, — п».
2)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».
3)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».