-Привіт,Павлику! -Привіт! -Я дуже рад,що ти не забув про мій день народження! -Та ну що ти,(твоё имя),хіба я міг забути про таке свято найкращого друга?! -Авжеж ні,але таких привітань я не очікував. -Щось ти вигадуешь,я звичайно привітав тебе. -Ні,мені було приємно як ніколи,ніхто з моїх друзів не привітав мене так. -Годі тобі,я рад,що тобі сподобалось. -А твій подарунок,це ж справжній скарб для мене. -Я дуже довго шукав його для тебе,бо мені важливо зробити тобі приємно. -Тобі це вдалось! -Дякую! -Розповідай,де ти його купив? -Ні,це ж подарунок! -Та й що,мені дуже цікаво. -Ні,навіть не проси. -Добре. -Мені вже час йти додому. -Бувай.
- Привіт, Миколо! Чого сумний такий? - Привіт, Петро. Я не зумний, я просто замислився. - І про що ти так замислився? - Та ось розмірковую, що у моєму творі вчительці не сподобалося. Вона мені і ще кільком учням твори повернула і наказала поміркувати ще. - А яка тема? - "Що означає бути щасливим?" - Гарна тема. Дай-но твір глянути, може, мені щось спаде на думку. - Добре, тримай. І чого їй треба? Помилок немає, я перевірив. І написав все чесно... - Бачу, що чесно. Мені здається, я розумію, чого ти не врахував, коли писав. Ось ти пишеш, що тобі особисто, щоб бути щасливим, потрібно мільйон доларів, і більше нічого. - Так. Скажеш, гроші для щастя непотрібні? - Не скажу, потрібні. Але уяви собі, що у тебе є аж мільярд доларів... - Ех, як було б гарно! - ... але ти прикутий до ліжка тяжкою хворобою. Або сліпий. Або втратив когось з близьких. Або... - Годі, зрозумів. Я не помічаю те, що вже маю, сприймаю це як належне. - Так. Не переймайся - ти не один такий. До того ж, ти вже про це замислився, тобто ти вже не такий. - Згоден. А тобі що потрібно, щоб відчувати себе щасливим? - Мені? Мабуть, жити у злагоді з самим собою й світом. - Так ти філософ, як виявилося... А знаєш, я тебе розумію. І згоден з тобою. - Дійсно? Мені приємно це чути. - Дякую за до Тепер я знаю, як виправити твір. Тільки сформулювати залишилося. - Нема за що. Бувай! - Бувай!
-Привіт!
-Я дуже рад,що ти не забув про мій день народження!
-Та ну що ти,(твоё имя),хіба я міг забути про таке свято найкращого друга?!
-Авжеж ні,але таких привітань я не очікував.
-Щось ти вигадуешь,я звичайно привітав тебе.
-Ні,мені було приємно як ніколи,ніхто з моїх друзів не привітав мене так.
-Годі тобі,я рад,що тобі сподобалось.
-А твій подарунок,це ж справжній скарб для мене.
-Я дуже довго шукав його для тебе,бо мені важливо зробити тобі приємно.
-Тобі це вдалось!
-Дякую!
-Розповідай,де ти його купив?
-Ні,це ж подарунок!
-Та й що,мені дуже цікаво.
-Ні,навіть не проси.
-Добре.
-Мені вже час йти додому.
-Бувай.
- Привіт, Миколо! Чого сумний такий?
- Привіт, Петро. Я не зумний, я просто замислився.
- І про що ти так замислився?
- Та ось розмірковую, що у моєму творі вчительці не сподобалося. Вона мені і ще кільком учням твори повернула і наказала поміркувати ще.
- А яка тема?
- "Що означає бути щасливим?"
- Гарна тема. Дай-но твір глянути, може, мені щось спаде на думку.
- Добре, тримай. І чого їй треба? Помилок немає, я перевірив. І написав все чесно...
- Бачу, що чесно. Мені здається, я розумію, чого ти не врахував, коли писав. Ось ти пишеш, що тобі особисто, щоб бути щасливим, потрібно мільйон доларів, і більше нічого.
- Так. Скажеш, гроші для щастя непотрібні?
- Не скажу, потрібні. Але уяви собі, що у тебе є аж мільярд доларів...
- Ех, як було б гарно!
- ... але ти прикутий до ліжка тяжкою хворобою. Або сліпий. Або втратив когось з близьких. Або...
- Годі, зрозумів. Я не помічаю те, що вже маю, сприймаю це як належне.
- Так. Не переймайся - ти не один такий. До того ж, ти вже про це замислився, тобто ти вже не такий.
- Згоден. А тобі що потрібно, щоб відчувати себе щасливим?
- Мені? Мабуть, жити у злагоді з самим собою й світом.
- Так ти філософ, як виявилося... А знаєш, я тебе розумію. І згоден з тобою.
- Дійсно? Мені приємно це чути.
- Дякую за до Тепер я знаю, як виправити твір. Тільки сформулювати залишилося.
- Нема за що. Бувай!
- Бувай!