(неозначена форма дієслова) Я повинен робити домашнє завдання. (особова форма) Учора я намалювала гарну картину, яка всім сподобалась. (дієприкметникова форма) Моїй подрузі дуже сподобалася виготовлена мною годівничка. (безособова форма) Усі справи зроблено:посуд помито, пиріг випечено, а домашнє виконано. (дієприслівникова форма) Читаючи роман, я захопилася героями твору.Обьяснение:Я-підмет, повинен робити-присудок, домашнє завдання - додаток. Учора-обставина, Я-підмет, намалювала-присудок, гарну - означення, картину-додаток, яка всім сподобалась - дієприкметниковий зворот, підкреслити як означення. Моїй подрузі - додаток, дуже сподобалася-присудок, виготовлена мною-означення, годівничка - підмет. Усі справи, посуд, пиріг, домашнє - додаток, зроблено, помито, випечено,виконано-присудок. Читаючи-присудок, роман - додаток, я-Підмет, захопилася - присудок, героями твору-додаток.
Вимріяна постать якоїсь людини відображає людську надію, а більш реальний герой - наприклад іншої людини - є символом життя і неминучої смерті.Деякі люди мають справжню жагу до життя і не втрачають її до останньої миті свого життя. Вони, знаючи що ось-ось помруть від малокрів"я, все ще здатні сприймати природу і навколишній світ з цікавістю.Інші люди більш фантастичні для них залишається загадкою: чи була вона на справді, чи він її вигадав бо деякі люди не вірять в таку красу природи якою її бачать інші. Це і є втілення людської надії, теж загадкової і оповитої сплетінням реальності з фантастичним. Читаючи твір, я поринула у дивовижний світ, де реальне тісно сплітається з вигаданим і цим породжує певну рівновагу. Ця гармонія створює справжню красу, яка, на мою думку, має сили врятувати весь світ.Найтонше цю красу, своїм серцем, сприймає людина яка помирає і в сей час милується красою природи. Його світ - це водночас викохана в мріях надія і така реальна і страшна смерть. Це вже і є тією красою, що здатна милувати не тільки очі або слух, а й зазирає глибше - у саму душу.Отже, найкращі фарби - це почуття людини, а природа - це картина, що ніби та павутинка сплітається з душею людини, непереможним творінням справжньої краси.