Тести Частки належать до.. a) самостійних частин мови; б) службових частин мови; в) своерідних, як вигук, слів. 2. Часткою називаеться службова частина мови, яка.. a) вживається для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення; 6) виражає залежність іменних частин мови від інших слів у словосполученні і реченні; в) надае реченню чи окремим його членам певних від- тінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм. 3. Частка як службова частина мови... a) не має лексичного значення, членом речення не буває, с незмінною частиною мови; б) має лексичне значення, вистуае одним із другорядних членів речення, е незмінною частиною мови; в) не має лексичного значення, є незмінною частиною мови, виступає членом лише простого речення. 4. За своїм значенням i pоллю в реченні частки поділя- ються на... a) формотворчі, заперечні, модальні; б) заперечні, модальні, сурядні; в) формотворчі, непохідні, модальні. 5. Формотворчі частки утворюють форми діеслів... a) дійсного майбутнього часу; б) умовного і третьої особи однини наказового ; в) дійсного і наказового , крім третьої особн однини. 6. До заперечних часток належать... a) би (б), хай, нехай; 6) не, ні, ані; в) чи, як, саме, мов.
На шкільне подвіря прийшла довгоочікуванна весна. З -під сонної землі почала проростати молода травичка. Усім класом ми вирушили на шкільний двір саджати дерева. Спочатку дівчата білили стовбури дерев, а хлопці зрізали сухе гілля. Потім усі радісно та дружно взялися висаджувати молоді саджанці. Наша вчителька Олена Степанівна також нам допомагала. Коли усе було зроблено, вона усіх нас похвалила і сказала: "Тепер у нашій школі найкращий двір, а молодий садочок буде довго-довго милувати око!"
До них ставляться непомітні союзи, частки й приводи. Ці коротенькі слова навіть не є членами пропозиції, от так обділила їхня мудра людина. Але саме вони стануть сполучним або навпаки поділяючою ланкою, коли потрібно грамотно побудувати пропозиція
Ну, куди ми без союзів: сурядних і підрядних? Як зв’язати нам прості пропозиції й показати залежність одного від іншого? Одні союзи виконують розділову роль «або, або», інші противительную «але, зате». Це що стосується сурядних, а от підрядні й зовсім указують на тимчасові рамки «як тільки, поки», порівнюють «начебто, немов», ставлять у певні умови «якби, чи».
А куди б ми пішли без приводів? Як би змогли позначити залежність великих іменників від інших слів у пропозиції? Навіть непохідні приводи, такі як «на, в, до, про, через», і ті надають значеннєве навантаження вираженню. А вуж похідні, утворені від самостійних частин мови, і поготів.
Складність у цьому випадку полягає в тому, щоб розібратися, чим є в кожному конкретному випадку слово. Так, «у плині ріки» і «протягом доби». У першому вираженні використовується іменник, а в другому – складовій привід
И, нарешті, частка, здатна внести в пропозицію певний відтінок, додати інтонацію. «Хіба, саме, винятково, чи» – це всі службова частка, що в одному випадку вносить питальну ноту, в іншому – уточнюючу, у третьому – обмежуючу й т.д. А відомі всім заперечливі частки «не й ні» взагалі не мають потреби вкомментариях.
Тепер – Те ви згодні, що мова без службових слів стала б нудна й одноманітна? Часто ми просто не змогли б грамотно виразити свою думку, додати їй потрібну інтонацію й відтінок, не будь у російській мові цих незаслужено скривджених союзів, часток і приводів. Маленькі, коротенькі слівця творять великі справи, і слава їм за це.
Багатство й розмаїтість нашої мови – це не тільки величезна кількість іменників, прикметників або дієслів, але й правильне застосування їхнього лексичного значення, і вчасно вставлене службове слово