Твір-есе діалог-рефлексія "Чого я досяг за 9 років навчання в ліцеї/школі? Написати у формі діалогу сам із собою. Запитання - відповідь з використанням самоаналізу (рефлексії).

Наша мова - це скарб народу. У кожної людини є обов'язки перед мовою. І на мою думку ці обов'язки полягають в тому, що не потрібно її "забруднювати" ненормативною лексикою. Кожен з нас повинен поважати і любити свою рідну мову, не "змішувати" з іншими іноземними мовами! Вже досить довго  сусідня, "братська" країна старається придавити наш народ і нашу солов'їну мову. Росія затверджує, що українська мова це є діалект інших мов, і просто старається її знести з лиця землі. Але наш народ сильний і він не здасться, тому, що "наше слово і наша мова - ніколи не загинуть". От саме мій обов'язок перед мовою: відстоювати її, спілкуватися правильно, не змішувати рідну мову з іноземними, не  вживати лайливих і негарних слів. І тоді все стане як найкраще. 

1.Якщо ти за своє життя не посадив жодного дерева — плати за чисте повітря (О. Довженко)
2.Сходив повний місяць, наче виринав з чорної хвилі (І. Нечуй-Левицький)
3.Там, де сонце торкнулось вершечків дерев, спалахнуло листя золото-зеленим вогнем (М. Коцюбинський).
4.Як парость виноградної лози, плекайте мову (М. Рильський).
5.Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла (В. Сосюра).
6.Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка).
7.Тим, хто служить правді й миру, простягай, народе, руку щиру (М. Рильський).