iнтерв’ю у Ліни Василівни Костенко збулася у понеділок у прес-центрі штабу Віктора Ющенка на вулиці Іллінській, збулася чарівним як у ці дні на Майдані збуваються мрії багатьох людей і навіть багатьох поколінь. Ліна Василівна прийшла на прес-конференцію виконавчого директора фонду «Пальма Мерцалова» Костянтина Воробйова, який, використавши історичну ситуацію, продовжує піарити свою Пальму в актуальних революційних жанрах. Ліна Костенко допитувалась у донецького піар-менеджера, хто призначив пальму Мерцалова національним символом України, саме під таким соусом її подають на внутрішньому інтелектуальному ринку і за кордоном. Нічого конкретного пан Воробйов відповісти не зміг, а я і незнайомий колега, користуючись моментом, попросили Ліну Василівну поділитися думками про помаранчевий листопад. Я навмисне опускаю питання, оскільки вони не грають аніякісінької ролі, тому що Поет завжди відповідає насамперед собі, на свої питання.
ЧОМУ В ШАХТАРІВ ДРАМАТИЧНІ ОЧІ
Свого часу, коли я вчилася в Літературному інституті, я подумала: щось я не знаю, що таке Донбас. Може, для вас це буде дивно, але я взяла відрядження від Літінституту, у нас були тоді творчі практики, і поїхала в Донецьк і в Макіївку. Я і в шахту спускалася — одягала каску і лазила в забій, на мене якась порода обсипалася і досі маю пошкоджений лікоть. Цього ніхто не знає, це я кажу вам уперше. Не думала, що це може бути комусь цікавим, це моя особиста справа, мої, так би мовити, письменницькі практики. Так от, я була в шахті й бачила цих людей зблизька: робота у них дуже важка, але тоді ніхто не матюкався. І я запитала в старшого: звідки така культура? А він каже: «Так я им сказал: «Корреспондент едет, туды вашу мать, чтоб никто не матюкался». Жарти жартами, але, крім того, вони справді справили на мене дивовижне враження. Я перед ними виступала. Починаю говорити, із залу крик: «Ми по-украінскі не понімаєм». Я переходжу на російську, а вони повертаються і кажуть: та ми розуміємо. Розумієте, ніколи не треба дражнити один одного, не треба тупості, не треба впертості, треба поважати один одного. В цьому плані вплив шахтарських регіонів, робітників на нас теж повинен бути. Згадайте, які вони ходять, у них під очима такі сині лінії. Ми тут у місті можем підвести очі, у шахтарів ця руда в’їлася, тому в них такі драматичні очі. Уявіть собі, що я дуже люблю шахтарський край. Тут ідеться не про те, хто на кого має впливати, а про взаємоповагу. А те, що зараз робиться, це страшний фарс. Як може бути Президентом людина, яка, фактично програвши цю виборчу кампанію, їде в Сіверськодонецьк і вже може відколоти шматок України? Той самий Кушнарьов, який був наближений до Кучми, працював при ньому. От оці всі люди не знають, що таке Україна, вона їм чужа і вони їй чужі, і це дуже боляче.
КОЛИ Я ЩЕ РАЗ ПОЧУЮ, ЩО УКРАЇНА ВСТАЛА З КОЛІН, Я ВИПИШУСЯ З УКРАЇНЦІВ
Отут є така мистецька акція, я завжди за справжні мистецькі акції, але коли тут сказано знову, що «у ці дні, коли відбулося осмислення української нації…» Ну, в мене не позавчора відбулося осмислення української нації, по-моєму, у самої нації воно дуже давно сталося. Бачите, може, я прискіпуюся до кожного слова, тому що моя професія — слово. І я знаю, що люди в основному не дивляться так на це, от проходять у Лаврі, дивляться картинку — стоїть пальма Мерцалова — і не читають, що там написано. А там написано, що вона національний символ України. А я читаю все. І отут: «коли Україна встала з колін». І мені робиться млосно. Коли я ще раз почую, що Україна встала з колін, я випишуся з українців. Якщо українці це не опротестують. Хто встав із колін? Як на мене, теперішнє оце обурення все-таки молодь в основному підняла. Старші дуже переживають, у старших сльози стоять на очах від того, що зараз відбувається. Але сказати, що це Україна встала з колін, не можна, бо ця молодь ніколи не стояла на колінах. Не стояли ж ви на колінах? Як вам ця ідея, що ви стояли на колінах? Навіть я у своєму віці не стояла ніколи на колінах. Мені, щоб підвестися з колін, треба на них стати, а я не хочу. Все. Значить, оце в цьому є глибокий якийсь жаль. Я казала колись, що веду такий облік, хто збирається Україну з колін піднімати. Кучма на 13-ту річницю сказав, що підніме Україну з колін. Тигіпко сказав, що треба Україну негайно підняти з колін. На тринадцятому році незалежності. І навіть люди, глибоко мені симпатичні, теж щось говорили про коліна. Ви молоді, забудьте всі кліше, вони вам не потрібні. Оце підведіть риску і все. Ви ж і повстали через те, що ви більше не можете жити по-старому, чому ви повинні тягти за собою шлейф усіх помилок, поразок і так далі?
iнтерв’ю у Ліни Василівни Костенко збулася у понеділок у прес-центрі штабу Віктора Ющенка на вулиці Іллінській, збулася чарівним як у ці дні на Майдані збуваються мрії багатьох людей і навіть багатьох поколінь. Ліна Василівна прийшла на прес-конференцію виконавчого директора фонду «Пальма Мерцалова» Костянтина Воробйова, який, використавши історичну ситуацію, продовжує піарити свою Пальму в актуальних революційних жанрах. Ліна Костенко допитувалась у донецького піар-менеджера, хто призначив пальму Мерцалова національним символом України, саме під таким соусом її подають на внутрішньому інтелектуальному ринку і за кордоном. Нічого конкретного пан Воробйов відповісти не зміг, а я і незнайомий колега, користуючись моментом, попросили Ліну Василівну поділитися думками про помаранчевий листопад. Я навмисне опускаю питання, оскільки вони не грають аніякісінької ролі, тому що Поет завжди відповідає насамперед собі, на свої питання.
ЧОМУ В ШАХТАРІВ ДРАМАТИЧНІ ОЧІ
Свого часу, коли я вчилася в Літературному інституті, я подумала: щось я не знаю, що таке Донбас. Може, для вас це буде дивно, але я взяла відрядження від Літінституту, у нас були тоді творчі практики, і поїхала в Донецьк і в Макіївку. Я і в шахту спускалася — одягала каску і лазила в забій, на мене якась порода обсипалася і досі маю пошкоджений лікоть. Цього ніхто не знає, це я кажу вам уперше. Не думала, що це може бути комусь цікавим, це моя особиста справа, мої, так би мовити, письменницькі практики. Так от, я була в шахті й бачила цих людей зблизька: робота у них дуже важка, але тоді ніхто не матюкався. І я запитала в старшого: звідки така культура? А він каже: «Так я им сказал: «Корреспондент едет, туды вашу мать, чтоб никто не матюкался». Жарти жартами, але, крім того, вони справді справили на мене дивовижне враження. Я перед ними виступала. Починаю говорити, із залу крик: «Ми по-украінскі не понімаєм». Я переходжу на російську, а вони повертаються і кажуть: та ми розуміємо. Розумієте, ніколи не треба дражнити один одного, не треба тупості, не треба впертості, треба поважати один одного. В цьому плані вплив шахтарських регіонів, робітників на нас теж повинен бути. Згадайте, які вони ходять, у них під очима такі сині лінії. Ми тут у місті можем підвести очі, у шахтарів ця руда в’їлася, тому в них такі драматичні очі. Уявіть собі, що я дуже люблю шахтарський край. Тут ідеться не про те, хто на кого має впливати, а про взаємоповагу. А те, що зараз робиться, це страшний фарс. Як може бути Президентом людина, яка, фактично програвши цю виборчу кампанію, їде в Сіверськодонецьк і вже може відколоти шматок України? Той самий Кушнарьов, який був наближений до Кучми, працював при ньому. От оці всі люди не знають, що таке Україна, вона їм чужа і вони їй чужі, і це дуже боляче.
КОЛИ Я ЩЕ РАЗ ПОЧУЮ, ЩО УКРАЇНА ВСТАЛА З КОЛІН, Я ВИПИШУСЯ З УКРАЇНЦІВ
Отут є така мистецька акція, я завжди за справжні мистецькі акції, але коли тут сказано знову, що «у ці дні, коли відбулося осмислення української нації…» Ну, в мене не позавчора відбулося осмислення української нації, по-моєму, у самої нації воно дуже давно сталося. Бачите, може, я прискіпуюся до кожного слова, тому що моя професія — слово. І я знаю, що люди в основному не дивляться так на це, от проходять у Лаврі, дивляться картинку — стоїть пальма Мерцалова — і не читають, що там написано. А там написано, що вона національний символ України. А я читаю все. І отут: «коли Україна встала з колін». І мені робиться млосно. Коли я ще раз почую, що Україна встала з колін, я випишуся з українців. Якщо українці це не опротестують. Хто встав із колін? Як на мене, теперішнє оце обурення все-таки молодь в основному підняла. Старші дуже переживають, у старших сльози стоять на очах від того, що зараз відбувається. Але сказати, що це Україна встала з колін, не можна, бо ця молодь ніколи не стояла на колінах. Не стояли ж ви на колінах? Як вам ця ідея, що ви стояли на колінах? Навіть я у своєму віці не стояла ніколи на колінах. Мені, щоб підвестися з колін, треба на них стати, а я не хочу. Все. Значить, оце в цьому є глибокий якийсь жаль. Я казала колись, що веду такий облік, хто збирається Україну з колін піднімати. Кучма на 13-ту річницю сказав, що підніме Україну з колін. Тигіпко сказав, що треба Україну негайно підняти з колін. На тринадцятому році незалежності. І навіть люди, глибоко мені симпатичні, теж щось говорили про коліна. Ви молоді, забудьте всі кліше, вони вам не потрібні. Оце підведіть риску і все. Ви ж і повстали через те, що ви більше не можете жити по-старому, чому ви повинні тягти за собою шлейф усіх помилок, поразок і так далі?
Тимофій — Тимофійович, Тимофіївна (Н. в.); Тимофійовича, Тимофіївни (Р. в.); Тимофійовичу, Тимофіївні (Д. в.); Тимофійовичу, Тимофіївно (Кл. в.)
Микита — Микитович, Микитівна (Н. в.); Микитовича, Микитівни (Р. в.); Микитовичу, Микитівні (Д. в.); Микитовичу, Микитівно (Кл. в.)
Марко — Маркович, Марківна (Н. в.); Марковича, Марківни (Р. в.); Марковичу, Марківні (Д. в.); Марковичу, Марківно (Кл. в.)
Федір — Федорович, Федорівна (Н. в.); Федоровича, Федорівни (Р. в.); Федоровичу, Федорівні (Д. в.); Федоровичу, Федорівно (Кл. в.)
Арсен — Арсенович, Арсенівна (Н. в.); Арсеновича, Арсенівни (Р. в.); Арсеновичу, Арсенівні (Д. в.); Арсеновичу, Арсенівно (Кл. в.)
Ілля — Ілліч, Іллівна (Н. в.); Ілліча, Іллівни (Р. в.); Іллічу, Іллівні (Д. в.); Іллічу, Іллівно (Кл. в.)
Євген — Євгенович, Євгенівна (Н. в.); Євгеновича, Євгенівни (Р. в.); Євгеновичу, Євгенівні (Д. в.); Євгеновичу, Євгенівно (Кл. в.)
Валерій — Валерійович, Валеріївна (Н. в.); Валерійовича, Валеріївни (Р. в.); Валерійовичу, Валеріївні (Д. в.); Валерійовичу, Валеріївно (Кл. в.)