Біологія – це наука про закономірності життя і розвитку організмів, сукупність природних особливостей життя і розвитку рослинних або тваринних організмів. Її мета – вивчення закономірностей всіх проявів живого, розкриття сутності життя, систематизація живих істот. Біологія – найдавніша з наук й найдиференційованіша галузь природо-знавства. Її фундаментальність та філософське значення відображені у видатних відкриттях, несподіваних рішеннях, сміливих гіпотезах. Вона приваблює увагу дослідників природи і філософів, збуджує уми мільйонів людей, дає пер-спективу відкриття нових законів живої природи, вказує шляхи боротьби з важ-кими хворобами людини, впливає на продуктивність сільськогосподарського виробництва та вирішення проблем у продовольчих галузях.На біологію покла-дено відповідальність за рішення такої глобальної проблеми, як охорона живих ресурсів природи.
Становлення і розвиток біології в Україні базувалися на самобутніх тра-диціях вітчизняної науки та класичних роботах відомих українських вчених- біологів. Бурхливий розвиток біології, актуальність і наукове значення її окре-мих дисциплін, таких як ботаніка, зоологія , анатомія та фізіологія людини, зу-мовлюють інтерес, що зростає, до цієї науки і зокрема до питань її історії, життя і діяльності дослідників, які присвятили себе вивченню біології. Сучасна біологія – це низка різних наук, таких як: молекулярна біологія, мембранологія, кробіологія, біоетика тощо. Завдяки розвитку цих наук, широке використання дістали методи досліджень, які дють змогу вивчати процеси, що відбуваються в організмах людини, тварин і рослин на клітинному, субклітинному та молекулярному рівнях.
Дуже своєрідний, але типовий для українського села образ «народного радіо» вводить у сюжет повісті І. Нечуй’Левицький. Мабуть, ви вже здогадалися, це —баба Палажка, яка щороку збирає по селу мирян і водить їх до Києва на прощу, щоправда, не всіх повертає додому, як це сталося з Мелашкою. Вона в «наймодерніший б лікує від пиятики Омелька Кайдаша: радить Кайдашисі втопити в горілці цуценя, три дні квасити в тому зіллі оселедця, а потім напоїти ним… хворого. Автор вкладає в уста Кайдашихи емоційно знижену характеристику «народної цілительки» не випадково: «Чорна, як сам чорт, ще перелякає мого чоловіка», адже Омелько й справді побачив на ній чортячі роги, а чого варте її дивовижне нашіптування над ним: «Хрест на мені, хрест на спині, уся в хрестах, як овечка в реп’яхах. Помилуй його, безкостий Марку, сухий Никоне, мокрий Миколаю!» Іван Нечуй’Левицький присвятив цьому колоритному образу — бабі Палажці та її одвічній суперниці бабі Парасці — окремі оповідання, гумористичний струмінь у назвах яких, напевно, привабить читача прочитати їх на дозвіллі: «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти» і «Не можна бабі Парасці вдержатися на селі».
Іван Нечуй’Левицький присвятив цьому колоритному образу — бабі Палажці та її одвічній суперниці бабі Парасці — окремі оповідання, гумористичний струмінь у назвах яких, напевно, привабить читача прочитати їх на дозвіллі: «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти» і «Не можна бабі Парасці вдержатися на селі».
Біологія – найдавніша з наук й найдиференційованіша галузь природо-знавства. Її фундаментальність та філософське значення відображені у видатних відкриттях, несподіваних рішеннях, сміливих гіпотезах. Вона приваблює увагу дослідників природи і філософів, збуджує уми мільйонів людей, дає пер-спективу відкриття нових законів живої природи, вказує шляхи боротьби з важ-кими хворобами людини, впливає на продуктивність сільськогосподарського виробництва та вирішення проблем у продовольчих галузях.На біологію покла-дено відповідальність за рішення такої глобальної проблеми, як охорона живих ресурсів природи.
Становлення і розвиток біології в Україні базувалися на самобутніх тра-диціях вітчизняної науки та класичних роботах відомих українських вчених- біологів. Бурхливий розвиток біології, актуальність і наукове значення її окре-мих дисциплін, таких як ботаніка, зоологія , анатомія та фізіологія людини, зу-мовлюють інтерес, що зростає, до цієї науки і зокрема до питань її історії, життя і діяльності дослідників, які присвятили себе вивченню біології.
Сучасна біологія – це низка різних наук, таких як: молекулярна біологія, мембранологія, кробіологія, біоетика тощо. Завдяки розвитку цих наук, широке використання дістали методи досліджень, які дють змогу вивчати процеси, що відбуваються в організмах людини, тварин і рослин на клітинному, субклітинному та молекулярному рівнях.
Відповідь:
Дуже своєрідний, але типовий для українського села образ «народного радіо» вводить у сюжет повісті І. Нечуй’Левицький. Мабуть, ви вже здогадалися, це —баба Палажка, яка щороку збирає по селу мирян і водить їх до Києва на прощу, щоправда, не всіх повертає додому, як це сталося з Мелашкою. Вона в «наймодерніший б лікує від пиятики Омелька Кайдаша: радить Кайдашисі втопити в горілці цуценя, три дні квасити в тому зіллі оселедця, а потім напоїти ним… хворого. Автор вкладає в уста Кайдашихи емоційно знижену характеристику «народної цілительки» не випадково: «Чорна, як сам чорт, ще перелякає мого чоловіка», адже Омелько й справді побачив на ній чортячі роги, а чого варте її дивовижне нашіптування над ним: «Хрест на мені, хрест на спині, уся в хрестах, як овечка в реп’яхах. Помилуй його, безкостий Марку, сухий Никоне, мокрий Миколаю!» Іван Нечуй’Левицький присвятив цьому колоритному образу — бабі Палажці та її одвічній суперниці бабі Парасці — окремі оповідання, гумористичний струмінь у назвах яких, напевно, привабить читача прочитати їх на дозвіллі: «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти» і «Не можна бабі Парасці вдержатися на селі».
Іван Нечуй’Левицький присвятив цьому колоритному образу — бабі Палажці та її одвічній суперниці бабі Парасці — окремі оповідання, гумористичний струмінь у назвах яких, напевно, привабить читача прочитати їх на дозвіллі: «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти» і «Не можна бабі Парасці вдержатися на селі».
Пояснення: