що потрібно людині для щастя і хто чи що робить нас щасливими? відповідь на це питання – неоднозначна. комусь потрібне визнання, комусь – гроші, а комусь достатньо сімейного затишку. особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. а буває – настає зненацька. наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. також відчуття щастя мені дарує весна. коли перше тепленьке сонечко зігріває своїми промінчиками. все навколо прокидається, оживає і стає так добре та тепло на душі. для мене дуже важливо аби мої рідні були здорові. щодня бачити посмішку на їх обличчі – справжня радість, без якої я не можу жити. як же зробити людину щасливою? напевно, достатньо зробити приємний комплімент про зовнішність і її очі засяють по-іншому. я вважаю, що людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. також, не менш важливим, мати заняття до душі, яке б приносило задоволення. отже, хоч щастя для кожного різне, та викликає воно в нас абсолютно однакові відчуття. тому, вірте в своє щастя і воно обовязково до вас прийде.
Складнопідрядним реченням з підрядним причини називається речення, підрядна частина якого вказує на причину або містить обґрунтування того, про що сказано в головній частині, і відповідає на питання чому? через що? з якої причини?, наприклад: «Мали спати по черзі, бо хтось один повинен був підтримувати вогонь» (В. Гжицький).
З головною частиною підрядне причини з'єднується сполучниками бо, щоб, затим що, оскільки, позаяк, парним сполучником а що...то та сполучними висловами типу завдяки тому, що; у зв'язку з тим, що; на тій підставі, що; з тієї причини, що; з того приводу, що і под., наприклад: «Условах баский, боязкий, в'язкий... знак м'якшення не пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-» (Укр.правопис); «Щось моя невістка не одчиняє при мені своєї скрині, мабуть тим, що порожня» (І. Нечуй-Левицький).
У розмовному мовленні, художньо-белетристичному та газетно-публіцистичному стилях відчутно переважають сполучники бо, щоб, тому що. Сполучник бо виражає тільки причинові відношення. Підрядні речення зі сполучником бо завжди стоять після головного: «Не злякать вам нікого, холодні сніги, Бо розтопе вас сонце блискуче...» (О.Олесь); «Нешвидко бігла тягарівка, бо вибоїни на дорозі з вигурком підкидали щохвилини» (В.Барка).
Інші підрядні причини можуть стояти перед головним, після головного й у середині головного речення: «Хлопці боялись поворухнутись, щоб не злякати» (О.Гончар); «А що їм добре, то й забули про мене» (Марко Вовчок).
Складені сполучні вирази вживаються переважно в офіційно-діловому та науковому стилях.
Складені сгюлучники тому що, тим що, через те що, затим що можуть розчленовуватися або стояти в підрядному реченні.
що потрібно людині для щастя і хто чи що робить нас щасливими? відповідь на це питання – неоднозначна. комусь потрібне визнання, комусь – гроші, а комусь достатньо сімейного затишку. особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. а буває – настає зненацька. наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. також відчуття щастя мені дарує весна. коли перше тепленьке сонечко зігріває своїми промінчиками. все навколо прокидається, оживає і стає так добре та тепло на душі. для мене дуже важливо аби мої рідні були здорові. щодня бачити посмішку на їх обличчі – справжня радість, без якої я не можу жити. як же зробити людину щасливою? напевно, достатньо зробити приємний комплімент про зовнішність і її очі засяють по-іншому. я вважаю, що людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. також, не менш важливим, мати заняття до душі, яке б приносило задоволення. отже, хоч щастя для кожного різне, та викликає воно в нас абсолютно однакові відчуття. тому, вірте в своє щастя і воно обовязково до вас прийде.
Складнопідрядним реченням з підрядним причини називається речення, підрядна частина якого вказує на причину або містить обґрунтування того, про що сказано в головній частині, і відповідає на питання чому? через що? з якої причини?, наприклад: «Мали спати по черзі, бо хтось один повинен був підтримувати вогонь» (В. Гжицький).
З головною частиною підрядне причини з'єднується сполучниками бо, щоб, затим що, оскільки, позаяк, парним сполучником а що...то та сполучними висловами типу завдяки тому, що; у зв'язку з тим, що; на тій підставі, що; з тієї причини, що; з того приводу, що і под., наприклад: «Условах баский, боязкий, в'язкий... знак м'якшення не пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-» (Укр.правопис); «Щось моя невістка не одчиняє при мені своєї скрині, мабуть тим, що порожня» (І. Нечуй-Левицький).
У розмовному мовленні, художньо-белетристичному та газетно-публіцистичному стилях відчутно переважають сполучники бо, щоб, тому що. Сполучник бо виражає тільки причинові відношення. Підрядні речення зі сполучником бо завжди стоять після головного: «Не злякать вам нікого, холодні сніги, Бо розтопе вас сонце блискуче...» (О.Олесь); «Нешвидко бігла тягарівка, бо вибоїни на дорозі з вигурком підкидали щохвилини» (В.Барка).
Інші підрядні причини можуть стояти перед головним, після головного й у середині головного речення: «Хлопці боялись поворухнутись, щоб не злякати» (О.Гончар); «А що їм добре, то й забули про мене» (Марко Вовчок).
Складені сполучні вирази вживаються переважно в офіційно-діловому та науковому стилях.
Складені сгюлучники тому що, тим що, через те що, затим що можуть розчленовуватися або стояти в підрядному реченні.