Твір розповідного характеру про справжню дружбу. ​

Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою. Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою. Весь світ прокидався, наповнюючи цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів. Сонце заходило, заливаючи усе навколо червоним проміням. Він уважно слухав, посміхаючись час від часу. Поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів.Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну водуСонце, примкнувши вії, уже спускалося на землю Ясний місяць зблід, засоромившися зірки та червоного ранкуДністер тече, розштовхуючи гориНасвиставшись між неба синіми берегами, вітер спати приліг

-Нарешті ми виступили,я так довго цього чекала!
-Я теж.Ятам помилилась на третій репліці,було помітно?
-Ні! Всі були захоплені нашою грою!
-Я так хвилювалась!
- Звісно я теж,але вчитель нас похвалив.До того ж усі аплодували.
-Ми молодці!Мені дуже подобається ця постановка!
-Думаю ми зе не раз гратимемо на цій сцені.
-Я була б рада.
-Отож бо!Така неймовірна атмосфера,чудові костюми,музика та декорації.
-Мені дуже сподобалось виступати.
- Усім сподобалось би!
-Ти чуєш? Звідти ще досі звучать оплески!
-Ми як зірки!
-В залі були всі мої друзі і багато родичів,це для мене справжній фурор!
-І для мене теж.
-Ну гаразд,ходімо.Пора на поклон.
-Вже біжу.