Твір золоті ворота "чимало історичних пам'яток на українських" Чимало історичних пам’яток на землі українській. Вони мовчать, але їх чують, вони напівзапали в землю, але їх видно і крізь товщу віків. Такими є Золоті ворота Києва. Через них можна розгледіти минуле й майбутнє міста Кия.

Золоті ворота були зведені Ярославом Мудрим. Яким був первісний вигляд Золотих воріт? Вони становили собою архітектурну тріаду: власне ворота, фортечну вежу, храм. Три споруди різного призначення доречно й гармонійно злились у єдине ціле.

Брама замикала пояс оборонних укріплень міста. Довжина цього поясу сягала трьох з половиною кілометрів.

Вежа була прямокутна, з високою аркою, яку вгорі прикрашала декоративна кладка. З боку поля фортечна вежа мала три яруси вікон-бійниць.

Однокупольний храм Благовіщення здіймався над склепінням воріт. Він був розписаний вишуканими фресками.

Перед воротами був глибокий рів, через який перекидали підйомний міст.

Київ завжди гостинно відчиняв двері перед бажаними гостями: посольствами далеких і близьких країн, купецькими караванами. Але ворогів Золота брама завжди жахала. Літописи свідчать, що ніхто з напасників не зміг прорватися до Києва через Золоті ворота. Не змогли цього зробити й лави Батия – вони ввірвалися до міста з боку Лядських воріт. Прорвавши укріплення, кочівники знищили місто.

«Усе на світі боїться часу, але час боїться пірамід», - говорили давні єгиптяни. Безперечно, Золота брама – не колоси-усипальниці серед пісків пустелі. Проте справа не в розмірі. Будь-яке визначне творіння людських рук непідвладне часові. Не запали в Лету й Золоті ворота. 1832 р. їх відкопали. Брама – ровесниця всесвітньовідомої Київської Софії – вдруге побачила світ.

У 1982 році археологи та архітектори відбували церкву над Золотими воротами. Під новобудовою-макетом зображено руїни давніх Золотих воріт, зведених великим київським князем Ярославом Мудрим. ​

Слово-основна одиниця мови. Мову називають найважливішим засобом спілкування, та якщо вдуматися, то основою і спілкування, і впливу, і пізнання є саме слово. Завдяки словам ми можемо виразити свої думки і почуття, емоції і мрії. Подумаймо: коли б не було мови, слів, звуків, ми не могли б розуміти один одного. Зараз часто можна зустріти одну з форм насильства-кулаки та бої. Не дійшовши згоди ми вступаємо в бій. А коли б просто поговорили то, я впевнена, дійшли б згоди чи компромісу. Словами можна вплинути на людину: заспокоїти чи розсердити, домовитися з нею чи навпаки. Отже погодбтеся: завдяки словам нам жити легче. А хіба ні?  

Весна - прекрасна та чарівна пора року. Усе навкруги пробуджується від зимової сплячки. З'являються бруньки на деревах, пробиваються крізь землю перші весняні квіти, веселіше усміхається сонечко на небі... Та найбільшим дивом та справжнім святом є приліт птахів із теплих країв. Кожного дня ми з нетерпінням поглядаємо на небо, сподіваючись побачити лелек, шпаків, жайворонків, ластівок...Чекають повернення додому пернатих друзів і учні Вовчатицької школи. Традиційно кожного року тут проходить акція, приурочена зустрічі птахів. Під час цієї акції учні під керівництвом учителя біології Ірини Антонівни Добуш готують різні заходи, присвячені птахам.Цього року учні виготовляли шпаківні. Розвісили їх і біля рідної школи, і в ліску ще 18 березня. Всі завзято працювали, аби зробити будиночки для шпаків затишними та надійними. Учні взяли участь і у конкурсі «Правдивий світ птахів». Готуючись до цього заходу вони вивчали поведінку птахів, з'ясовували небезпеки, які виникають під час їх міграції, писали прозові та поетичні твори, робили фотографії. Як наслідок, чимало учнів Вовчатицької школи стали переможцями обласного етапу конкурсу «Правдивий світ птахів».Та особливо запам'яталось свято «День зустрічі птахів», яке відбулося 9 квітня. Метою цього заходу було поповнення знань учнів про птахів у природі і в житті людини, про природоохоронну діяльність, розвиток пізнавальних інтересів, виховання бажання допомагати птахам, ставитися до пернатих друзів бережливо, формування основ екологічної свідомості і культури, ознайомлення з давніми народними звичаями зустрічі весни та птахів.У залі, прикрашеному дитячими малюнками із зображенням птахів та яскравими плакатами, зібралося багато глядачів. Це і школярі, і вчителі, і батьки. Усі із захоплення гали за юними акторами, які разом із вчителем біології І.А. Добуш підготували чудове святкове дійство. Звучали пісні, вірші, легенди, прислів'я, приказки, загадки та змістовні розповіді про птахів.Звичайно, такі заходи надовго запам'ятовують школярі, вони розуміють, що природа - наша мати, а пташки - наші пернаті друзі, про яких треба дбати, яких слід оберігати.