Чи зможуть з часом селфі замінити родинні фото? Можливо, навіть, дуже скоро. Час йде, мода змінюється увесь час. Коли тільки було створено фотоапарат, в середині ХІХ століття, фото були розкішшю та рідкістю, а картини – “традиційним” зображенням сім’ї. Потім фотоапарат став звичним предметом у родині. Створювали фотоальбоми, в яких було багато різних фото кожного з її членів. Це було сучасно та модно. Як і зараз. Але мистецтво фотографії не стяло на місці та постійно рухалося вперед. Нині більшість фото зберігається на комп’ютерах та телефонах, а роздруковані фото в фотоальбомах вже стають рідкістю. В цьому і проблема. Цифрові фотографії не матеріальні, вони не мають тієї душі, яка зберігається в старих знімках, потертих від частого носіння в задніх кишенях. Якщо ти “загубиш” фотографію на своєму пристрої, ти можеш почати турбуватися, але завжди б її повернути. Через це ти перестаєш цінувати фото як щось єдине і щось дорогоцінне
Велика і багата українська мова. З його до можна висловити все, що хочеться. Усна народна творчість переходить з покоління в покоління. Це пісні і билини, романси та балади, частівки і потішки, ну і, зрозуміло, прислів’я і приказки. Саме в них відбивається вся мудрість українського народу, зібрана за багато століть. За до прислів’їв і приказок ми маємо можливість перейняти досвід, знання наших предків. Буквально на кожну життєву ситуацію можна згадати прислів’я.
Мені дуже подобається прислів’я «Справі час, потісі годину». Вона вчить нас правильно розподіляти свій час, раціонально його використовувати, щоб все встигнути. Дуже часто ми чуємо від своїх друзів або знайомих, нібито у них стільки справ, що вони нічого не встигають зробити. А інші при такому ж обсязі роботи, при такій же завантаженості встигають все, і навіть залишається час на відпочинок. Різниця саме в тому, як людина розподіляє свій час. Якщо ми займаємося тією чи іншою справою, не потрібно відволікатися на інші справи, потрібно бути максимально зосередженим.
Наприклад, одні мої однокласники встигають і в загальноосвітній школі добре вчитися, і в музичній, ще й танцями займатися. Навантаження, звичайно, велика, але їм все вдається, а все тому, що їхні батьки привчили грамотно розподіляти свій час і жити «по годинах». А інші товариші ледве встигають справлятися з навчальною програмою в школі. Ці навички прищеплюються нам з самого раннього дитинства і супроводжують нас протягом усього життя, дуже допомагаючи нам.
До того ж, зміна роботи і відпочинку стане чи не святом для нас. Адже не можна весь час або тільки працювати, або тільки відпочивати. Потрібно чергувати заняття. Недарма кажуть, що найкращий відпочинок – це зміна виду діяльності. Час дуже швидкоплинний. Іноді нам здається, що ми все встигнемо зробити і навіть виправити. Але на ділі виявляється все інакше. Один день змінює інший, місяць біжить за місяцем, рік за роком …
Чи зможуть з часом селфі замінити родинні фото? Можливо, навіть, дуже скоро. Час йде, мода змінюється увесь час. Коли тільки було створено фотоапарат, в середині ХІХ століття, фото були розкішшю та рідкістю, а картини – “традиційним” зображенням сім’ї. Потім фотоапарат став звичним предметом у родині. Створювали фотоальбоми, в яких було багато різних фото кожного з її членів. Це було сучасно та модно. Як і зараз. Але мистецтво фотографії не стяло на місці та постійно рухалося вперед. Нині більшість фото зберігається на комп’ютерах та телефонах, а роздруковані фото в фотоальбомах вже стають рідкістю. В цьому і проблема. Цифрові фотографії не матеріальні, вони не мають тієї душі, яка зберігається в старих знімках, потертих від частого носіння в задніх кишенях. Якщо ти “загубиш” фотографію на своєму пристрої, ти можеш почати турбуватися, але завжди б її повернути. Через це ти перестаєш цінувати фото як щось єдине і щось дорогоцінне
Велика і багата українська мова. З його до можна висловити все, що хочеться. Усна народна творчість переходить з покоління в покоління. Це пісні і билини, романси та балади, частівки і потішки, ну і, зрозуміло, прислів’я і приказки. Саме в них відбивається вся мудрість українського народу, зібрана за багато століть. За до прислів’їв і приказок ми маємо можливість перейняти досвід, знання наших предків. Буквально на кожну життєву ситуацію можна згадати прислів’я.
Мені дуже подобається прислів’я «Справі час, потісі годину». Вона вчить нас правильно розподіляти свій час, раціонально його використовувати, щоб все встигнути. Дуже часто ми чуємо від своїх друзів або знайомих, нібито у них стільки справ, що вони нічого не встигають зробити. А інші при такому ж обсязі роботи, при такій же завантаженості встигають все, і навіть залишається час на відпочинок. Різниця саме в тому, як людина розподіляє свій час. Якщо ми займаємося тією чи іншою справою, не потрібно відволікатися на інші справи, потрібно бути максимально зосередженим.
Наприклад, одні мої однокласники встигають і в загальноосвітній школі добре вчитися, і в музичній, ще й танцями займатися. Навантаження, звичайно, велика, але їм все вдається, а все тому, що їхні батьки привчили грамотно розподіляти свій час і жити «по годинах». А інші товариші ледве встигають справлятися з навчальною програмою в школі. Ці навички прищеплюються нам з самого раннього дитинства і супроводжують нас протягом усього життя, дуже допомагаючи нам.
До того ж, зміна роботи і відпочинку стане чи не святом для нас. Адже не можна весь час або тільки працювати, або тільки відпочивати. Потрібно чергувати заняття. Недарма кажуть, що найкращий відпочинок – це зміна виду діяльності. Час дуже швидкоплинний. Іноді нам здається, що ми все встигнемо зробити і навіть виправити. Але на ділі виявляється все інакше. Один день змінює інший, місяць біжить за місяцем, рік за роком …
Объяснение: