У формі орудного відмінка буде відбуватися подвоєння літер в обох іменниках рядка А сіножать, Січ

Б папороть, фальш

В безліч, мудрість

Г ясність, паморозь

Д міть, кіновар

2. У формі орудного відмінка буде відбуватися подвоєння літер в обох іменниках рядка

А височінь, жовч

Б матір, блакить

В заполоч, віддаль

Г мідь, пригорщ

Д печаль, скатерть

3. У формі орудного відмінка буде відбуватися подвоєння літер в обох іменниках рядка

А гордість, грань

Б деталь, верф

В зелень, гуаш

Г медаль, Керч

Д поміч, повість

4. У формі родового відмінка множини НЕ подвоюються літери в обох іменниках усіх рядків, ОКРІМ

А протиріччя, узбіччя

Б запитання, уміння

В обійстя, перехрестя

Г коливання, відкриття

Д страждання, латаття

5. У форм: родового відмінка множини НЕ подвоюються літери в обох іменниках усіх рядків, ОКРІМ

А покоління, прощання

Б роздоріжжя, стаття

В щеплення, терпіння

Г століття, почуття

Д узвишшя, заняття

6. У формі родового відмінка множини НЕ подвоюються літери в обох іменниках усіх рядків, ОКРІМ

А узбережжя, суддя

Б знаряддя, ридання

В обличчя, голосіння

Г передмістя, звання

Д зітхання, весілля

7. Подвоєні літери треба писати в обох словах кожного рядка, ОКРІМ

А невблага(н/нн)ою заметі(л/лл)ю

Б довгожда(н/нн)ою зустрі(ч/чч)ю

В нескінче(н/іін)ою спіра(л/лл)ю

Г тума(н/нн)ою дале(ч/чч)ю

Д бездо(н/нн)ою глибі(н/нн)ю

8. Подвоєні літери треба писати в обох словах кожного рядка, ОКРІМ

А (л/лл)яне пла(т/тт)я

Б со(н/нн)а рі(л/лл)я

В височе(н/нн)а дзві(н/іш)иця

Г стара(н/нн)ий відмі(н/нн)ик

Д океа(н/нн)е роздо(л/лл)я

9. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка

А гі(л/лл)я(ч/чч)я, ві(д/дд)зьобати, бездо(н/нн)ий

Б за(в/вв)ишки, тря(с/сс)я, розлюче(н/нн)ий

В соколи(н/нн)инй, ро(з/зз)олочений, воста(н/нн)є

Г (в/вв)імкнути, навма(н/нн)я, вівся(н/нн)ий

Д огне(н/нн)ий,обітова(н/нн)ий, страше(н/нн)ий

10. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка

А орли(н/нн)ий, бе(з/зз)вучний, на(в/вв)ипередки

Б спі(в/вв)ітчизник, пі( в/вв)іку,греча(н/нн)ий

В оста(н/нн)ій, непоміче(н/нн)ість, навма(н/нн)я

Г смі(т/тт)єпереробний, ві(д/дд)іл, да(н/нн)ий

Д божестве(н/нн)ий, проні(с/сс)я, ві(д/дд)алік​

З кожним днем все холоднішає і холоднішає, жовтіє листячко і не кваплячись опадає, ніби його хтось приклеїв до дерева. Не люблю осінь, бо вона завжди свідчить, що треба вчитися, ходити до школи і робити уроки. Не варто свідчити, що ця пора року зовсім мені не подобається.Ні, в цей час дуже багато позитивних моментів, наприклад, осінню моє день народження. Осінь - незвичайна пора, скільки вона дарує подарунків для нас, дуже багато, а які ж вони смачні!Очі розбігаються від багатства кольорів осені: і червоний, і жовтий, помаранчевий, коричневий. Ідеш вулицею і милуєшся красою і так любо-любо стає у душі. Прийшла осінь! Моя улюблена пора року!

ак-то моя классная руководительница, Ирина Викторовна, провела свободный урок. Она поставила нам задачу: охарактеризовать своего друга-одноклассника.

Я дружу с Алешкой, он действительно надежный и преданный друг. Пока говорили другие одноклассники, я смотрел на Алешку и думал, что и как скажу. В такие моменты почему-то трудно подбирать слова, точно выражающие чувства. Подошла моя очередь, и я, как на духу, выложил все, и откуда нужные слова-то взялись! Я остался доволен и начал ждать, какого же мнения обо мне мой друг.

Алешка начинал потупившись, а затем глядел мне в глаза. И что вы думаете он сказал? Сначала все было просто великолепно, а затем он перешел на мои недостатки: я всегда опаздываю, часто что-то обещаю сделать, а выполняю половину обещанного, иногда рассеян и невнимателен. Меня бросило в краску. Вот так друг! Все одноклассники смотрели на меня, а я сгорал от стыда. Я жутко обиделся на Алешку. Не друг он мне, раз так опозорил!

На переменках и после занятий я не разговаривал с Алешкой. Уже дома, вечером, я подумал, а ведь правду он сказал, не соврал ни в чем: я стараюсь не опаздывать, только когда идем с ним на рыбалку; обещаю сделать что-нибудь, чтобы быть незаменимым, и, чаще всего, не хватает времени; часто задумываюсь и отвечаю на вопросы невпопад. Мне стало стыдно второй раз.

С Алешкой я помирился в этот же вечер. А теперь-то постоянно контролирую себя: слова, поведение, даже походку мне правда Алешки.

Так кто же такой настоящий друг? Тот, кто тебе постоянно поддакивает, льстит, или тот, кто видит твои недостатки и, не боясь обиды, говорит об этом?