— У кожному з речень підкресліть граматичні основи, поставте питання від головної до підрядної частини. Накресліть схеми речень. Доки людина здорова, їй вода солодка.
Не викидайте з пісні слова, якого не замінить інше.
Хтось із мудрих мовив, що байдужість — то душевна підлість.
Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати.
Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна.
Де в світі є мова така чарівлива, щоб справжнє щастя могла розказать?
Якщо ти хочеш бути красивим, працюй до самозабуття
Я народився та живу в Україні. Це моя рідна Батьківщина, Вітчизна. Тут живуть мої батьки, жили дідусі та бабусі. Я люблю свою малу батьківщину, люблю всю країну — державу Україну. Як і батьків, її не вибирають, адже вона в мене одна-єдина.
Своє майбутнє я неодмінно повʼязую з Україною. Тут я зустріну кохання всього свого життя, створю власну сімʼю. Народяться мої діти, мої нащадки. Я намагатимусь виховати їх так, щоб вони, як і я, стали патріотами України, її вірними синами та дочками.
Я з великою шаною ставлюся до історичної та культурної спадщини українського народу, до рідної природи нашого краю, що обов’язково прищеплю своїм майбутнім дітям. Дбаю про екологію нашої мови, захоплююся барвами рідного слова, тому спілкуюся винятково українською.
Все життя я чесно працюватиму на благо рідної країни. Платитиму податки, братиму участь у суспільно-політичній діяльності нашої держави. Все це заради честі, миру та майбутнього України!
Объяснение:
Наш народ дуже співочий. Позбавлений права на навчання, люди в піснях передавали свої страждання, наміри, мрії.
Важка доля простого народу закарбувалась у пісні «Зажурилась Україна». У той час татарські набіги спустошували села. Тому батьківщина, як мати, тужить за своїми поневоленими синами та дочками, затоптаними дітьми. І серед нещастя виростає протест на захист свого краю: «Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати».
Так народжувалися герої-козаки Запорозької Січі та їхні кошові отамани, котрі доблесно захищали своє рідне. Мужність Івана Сірка оспівана в історичній народній пісні «Та ой як крикнув же козак Сірко». В народній уяві славні козаки завжди були орлами, бо гнали з рідної землі ворогів.
Ще одною оспіваною у піснях постаттю став гетьман Богдан Хмельницький. Пісня «Ой не той то хміль» прославляє його полководський талант у битві під Жовтими Водами. Ще було багато перемог на рахунку Хмельницького, та ця битва стала першою цілковитою перемогою над польською шляхтою.
Пісня «Ой Морозе, Морозенко» дійшла до нас у багатьох версіях. Він у перших лавах ішов на ворога, сміливо дивився в очі смерті на полі бою. Та сили були нерівні: «Не вернувся Морозенко, голова завзята». Його безстрашність, коли «замучили молодого татари прокляті», не могла бути забута. Вона назавжди залишилась у народних піснях, дійшла до нашого часу.
Славу славних запорожців продовжили гайдамацькі повстанці. У пісні «Максим козак Залізняк» оспіваний переможний похід на Жаботин: «накидали за годину панів повні шанці». Значне перебільшення можливостей гайдамаків тільки підкреслює захоплення їхньою мужністю.
Не менш відомим героєм був ватажок селянського повстання проти кріпацтва Устим Кармалюк. Не міг спокійно дивитися на важку долю своєї родини: «Як згадаю про їх муку, сам гірко заплачу». Тому «зібрав собі славних хлопців», щоб забирати багатство, нажите важкою працею кріпаків, від багатіїв та ділити по-справедливості між бідними. Домівкою йому став темний ліс, він надійно ховав повстанців від переслідувачів: «А так треба стерегтися… , хоч, здається світ великий, та ніде ся подіти». У нагороду за його мужність народними піснями «Кармалюка в світі споминають» до сьогодні.
В історичних піснях закарбувалася пам'ять про славних героїв та їхні доблесні вчинки, незвичайне минуле України, сподівання наших предків. Наше завдання вивчати минуле, щоб не втратити майбутнє. А допоки лунатиме народна пісня, історична слава України житиме вічно.