Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.більше діла — менше слів.будь господарем своєму слову.мовивши слово, треба бути йому паном.слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.від красних слів язик не відсохне.від солодких слів кислиці не посолодшають.від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.від теплого слова і лід розмерзається.вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.впік мене тим словом, не треба й вогню.гостре словечко коле сердечко.де мало слів, там більше правди.діла говорять голосніше, як слова.де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.добре слово краще, ніж готові гроші.добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.за грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.з пісні слова не і свого не вставляють.
Називний (хто?, що?) - чотири тисячі вісімдесят дев'ять.
Родовий (кого?, чого?) - чотирьох тисяч вісімдесят дев'яти.
Давальний (кому?, чому?) - чотирьом тисячам вісімдесят дев'ятьом.
Знахідний (кого?, що?) - чотири тисячі вісімдесят дев'ять.
Орудний (ким?, чим?) - чотирьма тисячами вісімдесят дев'ятьма.
Давальний (кому?, чому?) - чотирьом тисячам вісімдесят дев'ятьом.
Місцевий (на кому?, на чому?) - на чотирьох тисячах вісімдесят дев'яти.
Кличний (вживається для звертання) - чотири тисячі вісімдесят дев'ять.