У тексті правильно вставте пропущені літери та розділові знакиОберіть з поданих у дужках варіантів правильний, що відповідає українському правопису
Що спадає на думку коли чуємо слово «мрія»? Щось піднесене небо
крила політ… Недарма саме «Мрією» назвали найбіл…ший у світі літак
сконструйований до речі у Києві. Щоб злетів цей в…летенський і на
перший погляд непідйомний залізний птах у синю височінь свій досвід і
талант у нього вклали люди різних національностей.Власне сила наша в
тому що нас багато й ми різні. А здійснених разом здавалося б
нездійсне(н,нн)их мрій нам не бракує.
Скажімо Сергій Параджанов вірменин за походже(н.нн)ям захопив
увесь світ фільмом «Тіні забутих предків» зібравши десятки нагород на
числе(н,нн)их міжнародних кінофестивалях. Народжена в російському
Смоленську Тетяна Яблонська полонила наші душі
українс…кимимотива-ми від споглядання яких неначебто очищаєшся й
стаєш добрішим. А як не згадати нащадкадавн…ого грузинського роду
Івана Кавалерідзе якого знають у світі як талановитого українського
скульптора що перетворював мармур на живі фігури?
Упродовж сторіч з…мля від Сяну й до самого Дону кожного обдаровує
творчими крилами. Головне усім нам робити свою справу з любов`ю
від-чувати політ і тоді обов`язковомріяздійсниться.
Самодиктант(На Донеч…ні та (івано)Франківщині у таврійських степах
та Подніпров`ї на Віннич…ні та СередньомуНадрос…і по верхів…ях
(Ай)Петрі і в Прикарпат…і через Кам…янийБрід та (Бєлгород)
Дністровськийскрізьнезчисленнимконвеєром л…ються колон…и
автомашин мчать (без)упинудзвякаючи і скрегочучиколіс…ми
виїжджаюч… на світанку в найвіддаленішікуточкиУкраїни(з журналу).
Держи)) С моей курсовой кусок))
Римське право є цінним не лише як архаїчний пережиток минулого. Не дивлячись на те, що ось уже понад тисячоліття правознавці активно користуються римськими юридичними концепціями, поглядами, поняттями, конструкціями, системою нормативно-правового регулювання, заснованою на ідеях формальної рівності і незалежності учасників ринкових відносин та багатьма іншими аспектами римського права, в ньому залишився величезний простір для переосмислення та вдосконалення відносно сьогоденних реалій. Так, щоразу економічні та соціальні еволюції змушують нас звернутися до досвіду правового розвитку країн. У більшості з них наука приватного права ґрунтується на римському праві, що повертає нас до даної теми.
М. П.: Як-то кажуть: «Там, де я ще не був». Місто, яке мені подобається з самого дитинства – це Київ. А ще мені подобаються невеличкі українські міста, перебуваючи в яких я отримую душевний покій та дійсно відпочиваю.
Журналіст: Яку кухню любите?
М. П.: Звісно, рідну, українську! Особливо борщ та вареники з вишнями.
Журналіст: Хто ж, на Вашу думку, кращий кухар – чоловік чи жінка?
М. П.: Це вже доведено часом, що чоловік. Бо перетворити приготування їжі на мистецтво може лише чоловік. За винятком сім’ї. Але для щоденного приготування їжі – це все ж таки жінка. Лише жінки, за що ми їм дякуємо, готові витримати усю цю буденність. Це ж можна з голоду померти, якщо чоловік буде готувати! Спробуйте самі… (Микола Павлович сміється).
Журналіст: Вас, Миколо Павлович, називають епатажною особистістю. А який Ви з друзями, зокрема у сім’ї?
М. П.: Я не вважаю себе епатажною людиною. Та, на мій жаль, я ніколи не був і романтиком. Квіти дружині не часто дарую, та іноді намагаюсь зробити якусь приємну романтичну несподіванку.
Журналіст: Чи збігаються Ваші з дружиною погляди на виховання сина?
М. П.: Повністю збігаються. Але моя участь у цьому важливому процесі мізерна через брак часу. Уявляєте, він іноді може видати таке, що диву даєшся, наприклад, «не порушуйте мої конституційні права!».
Журналіст: Що Вам подобається, а що не подобається в людях?
М. П.: Найбільше мені не подобається чванство. Коли людина некомпетентна, немудра, або ще гірше – зовсім тупа – це найбільше мені не подобається. Причому це не тільки неприйняття моральне і психічне, а навіть фізичне. Але я ненавиджу цих людей без жодної агресії ззовні.
Журналіст: Яка література Вам подобається?
М. П.: Найбільш усього – класичні українські і російські літературні твори та поезії.
Журналіст: Скількома мовами ви розмовляєте?
М. П.: Українською, російською, польською, інколи англійською. Італійську мову, на відміну від англійської, знаю набагато краще, але користуюсь нею дуже рідко.
Журналіст: А яка музика грає у Вас в машині?
М. П.: Віддаю перевагу сучасній легкій естрадній музиці та класичним творам, знову ж, у сучасній обробці. Така музика не відволікає від дороги.
Журналіст: А як Ви вирішуєте життєві труднощі?
М. П.: Частіш усього залишаюся один на один з собою. Це дурниці, коли кажуть – розкажи, поділися, зніми тягар і тобі полегшає. Мені від цього не стає легше. Я дивлюся телевізор, слухаю музику або надаю перевагу повному абстрагуванню. І рішення приходить само собою.
Журналіст: Які у вас, Миколо Павлович, плани на найближче майбутнє?
М. П.: Великих планів не має, а маленькі ви побачите самі, бо я завжди на виду.
Журналіст: Дуже Вам дякую за цю цікаву розмову. Успіхів Вам і до побачення.
М. П.: І Вам до побачення!