Хрещатик — одна з найвідоміших центральних вулиць світу. Тут уже два століття поспіль вирує центр комерційного, політичного та культурного життя Києва. Перші в Києві телефон, телеграф, трамвай, водопровід і каналізація, газове та електричне освітлення, нарешті, перший київський хмарочос — усе це Хрещатик. Тут слухали Бетховена і розглядалии виставки російських художників-передвижників, цією вулицею гуляли Т. Шевченко і М. Щепкін, П. Чайковський та Ф. Шаляпін, В. Маяковський та І. Мандельштам... 1200 метрів — одна з найкоротших центральних вулиць світу, і тому тим більше цікаво пройтися нею, зрозуміти, чому саме вона стала «концентратом» історії Києва останніх століть. Ще 300 років тут, уздовж старих валів давньоруського городища, шумів Хрещатий струмок — місце, де князь Володимир охрестив свою дружину і бояр. У XIX столітті район головної вулиці Україні пережив справжню будівельну революцію, швидко перетворившись з околиці у центральну торгову магістраль Києва, київський Бродвей, наш «Невський проспект». Тут будували розкішні готелі та магазини, на Майдані Незалежності знаходився будинок Міської Думи. Трагічний 1941-й поклав кінець старому Хрещатику, але на його місці виріс новий, неповторний на території Східної Європи ансамбль будівель — один із найкрасивіших зразків архітектури середини XX століття. Екскурсія розпочинається на Європейській площі з її багатою історією. Український дім, філармонія, будівля лялькового театру, музею води, парки на дніпровських схилах — усе це ви побачите на площі з надзвичайно «європейською» назвою. Пройшовши коротким відрізком до Майдану Незалежності, намилувавшись будівлями банків царських часів, ми потрапляємо на головну площу України. Консерваторія, поштамт, міжнародний центр культури (колишній інститут шляхетних дівчат), монумент Незалежності, торговельний центр «Глобус» — усе це нинішній вигляд Майдану. Звідси починається Хрещатицький бульвар — шедевр післявоєнної реконструкції міста. Вулиця тут сягає ширини у 100 метрів і у вихідні та святкові дні вона дійсно перетворюється на бульвар: місце гуляння виключно для пішоходів. Нас чекає найцікавіший відрізок вулиці: бутіки, магазини, Київська мерія, Пасаж з пам'ятником архітектору Городецькому, телецентр, ЦУМ, кінотеатр «Дружба» в будівлі зі шпилем, що нагадує Москву, — все це вмістилося на якихось 500 метрах центральної київської магістралі. Після перехрестя з вулицею Б. Хмельницького ми потрапляємо на відрізок старої забудови, що дає уявлення про Хрещатик царських часів. Плавний перехід із ХХ століття в століття ХІХ, а не навпаки — такі вони, чари Хрещатика! Ці місця зберігають свої таємниці. Наприклад, «Інтимний театр» — ви хочете знати, що це і де це? Тоді будьте уважні! Закінчується екскурсія біля Бессарабського ринку. Найстаріший ринковий будинок міста, чудовий пам'ятник модерну 1912-го року. Поруч — центр вже культурно-виставкового життя — комплекс «Мандарин-Плаза», де завжди є, що подивитися, також, як і на ринку є, що купити. Перспектива бульвару Т. Шевченка з неоднозначним пам'ятником вождю світового пролетаріату — все це теж останній відрізок Хрещатика, що закінчує тут свій біг через долі, століття й архітектурні стилі.
Б. Так сразу и ответить? Дать определение? Надо подумать?
А. Я помню, нам на уроках по «Государству и праву» говорили, что в Конституции России записаны права и обязанности граждан.
Б. Ну, я думаю, что о домашних обязанностях – твоих или моих – в Конституции не написано.
А. Разумеется. Это я так сказал, ради шутки. Так какое определение дал бы ты?
Б. Я думаю, что это определенный круг действий, возложенных на человека, которые он должен выполнять.
А. Кто определяет этот круг действий?
Б. Дома на тебя возлагают обязанности твои родные, твоя семья, мама и папа.
А. Так, это понятно. А может человек сам возложил на себя какие- то обязанности?
Б. Конечно, но для этого надо иметь сильный характер.
А. Я считаю, что он у меня есть. Я сам определяю круг тех, дел, которые необходимо выполнить дома.
Б. Например?
А. Преимущественно уборка квартиры. Я с удовольствием занимаюсь раз в неделю. Я выбиваю ковер, убираю пыль, мою полы. Это тяжелая физическая работа, маме ее выполнять трудно. Она много работает и устает, дома ей нужно
Б. Ты молодец, ведешь себя как настоящий мужчина!
А. Мне подает пример папа. Он умеет, как говорит мама, брать ответственность на себя.
Б. Я это понимаю. А у вас есть какие – то общие заботы?
А. Я хотел об этом сказать. Мы с папой стираем белье, это наша обязанность из самых первых.
Б. Что ж, тут нечего возразить. А как ты относишься к приготовлению еды и мытью посуды?
А. Легко! Хотя это не входит в круг моих обязанностей, но если надо, я могу приготовить что – нибудь элементарное. Например, сварить кофеи сделать яичницу, а также помыть за собой посуду.
Б. А что еще является твоей обязанностью?
А. Моя любимая работа, если можно так сказать, - гулять с собакой.
Б. Это, я бы сказал, приятная обязанность.
А. Для кого как! .. Собаку нужно выводить на прогулку ежедневно и в любую погоду. Не всем это нравится.
Б ты прав. Для выполнения такой нагрузки тоже нужен характер. А ты можешь что – нибудь отремонтировать в доме?
А. У нас папа – главный мастер. Я иногда лишь учусь у него, например, когда он ремонтирует электроприборы.
Б. Да, ремонт таких вещей, как электророзетка или утюг, - это мужское дело.
А. Мы с тобой пришли к выводу, что наши домашние обязанности – дело серьезное и нужное близким людям, хотя об этом и не говорится в Конституции.
Хрещатик — одна з найвідоміших центральних вулиць світу. Тут уже два століття поспіль вирує центр комерційного, політичного та культурного життя Києва. Перші в Києві телефон, телеграф, трамвай, водопровід і каналізація, газове та електричне освітлення, нарешті, перший київський хмарочос — усе це Хрещатик. Тут слухали Бетховена і розглядалии виставки російських художників-передвижників, цією вулицею гуляли Т. Шевченко і М. Щепкін, П. Чайковський та Ф. Шаляпін, В. Маяковський та І. Мандельштам... 1200 метрів — одна з найкоротших центральних вулиць світу, і тому тим більше цікаво пройтися нею, зрозуміти, чому саме вона стала «концентратом» історії Києва останніх століть. Ще 300 років тут, уздовж старих валів давньоруського городища, шумів Хрещатий струмок — місце, де князь Володимир охрестив свою дружину і бояр. У XIX столітті район головної вулиці Україні пережив справжню будівельну революцію, швидко перетворившись з околиці у центральну торгову магістраль Києва, київський Бродвей, наш «Невський проспект». Тут будували розкішні готелі та магазини, на Майдані Незалежності знаходився будинок Міської Думи. Трагічний 1941-й поклав кінець старому Хрещатику, але на його місці виріс новий, неповторний на території Східної Європи ансамбль будівель — один із найкрасивіших зразків архітектури середини XX століття. Екскурсія розпочинається на Європейській площі з її багатою історією. Український дім, філармонія, будівля лялькового театру, музею води, парки на дніпровських схилах — усе це ви побачите на площі з надзвичайно «європейською» назвою. Пройшовши коротким відрізком до Майдану Незалежності, намилувавшись будівлями банків царських часів, ми потрапляємо на головну площу України. Консерваторія, поштамт, міжнародний центр культури (колишній інститут шляхетних дівчат), монумент Незалежності, торговельний центр «Глобус» — усе це нинішній вигляд Майдану. Звідси починається Хрещатицький бульвар — шедевр післявоєнної реконструкції міста. Вулиця тут сягає ширини у 100 метрів і у вихідні та святкові дні вона дійсно перетворюється на бульвар: місце гуляння виключно для пішоходів. Нас чекає найцікавіший відрізок вулиці: бутіки, магазини, Київська мерія, Пасаж з пам'ятником архітектору Городецькому, телецентр, ЦУМ, кінотеатр «Дружба» в будівлі зі шпилем, що нагадує Москву, — все це вмістилося на якихось 500 метрах центральної київської магістралі. Після перехрестя з вулицею Б. Хмельницького ми потрапляємо на відрізок старої забудови, що дає уявлення про Хрещатик царських часів. Плавний перехід із ХХ століття в століття ХІХ, а не навпаки — такі вони, чари Хрещатика! Ці місця зберігають свої таємниці. Наприклад, «Інтимний театр» — ви хочете знати, що це і де це? Тоді будьте уважні! Закінчується екскурсія біля Бессарабського ринку. Найстаріший ринковий будинок міста, чудовий пам'ятник модерну 1912-го року. Поруч — центр вже культурно-виставкового життя — комплекс «Мандарин-Плаза», де завжди є, що подивитися, також, як і на ринку є, що купити. Перспектива бульвару Т. Шевченка з неоднозначним пам'ятником вождю світового пролетаріату — все це теж останній відрізок Хрещатика, що закінчує тут свій біг через долі, століття й архітектурні стилі.
А. Привет, дружище!
Б. Привет, Костя!
А. Как ты думаешь, что такое «обязанности»?
Б. Так сразу и ответить? Дать определение? Надо подумать?
А. Я помню, нам на уроках по «Государству и праву» говорили, что в Конституции России записаны права и обязанности граждан.
Б. Ну, я думаю, что о домашних обязанностях – твоих или моих – в Конституции не написано.
А. Разумеется. Это я так сказал, ради шутки. Так какое определение дал бы ты?
Б. Я думаю, что это определенный круг действий, возложенных на человека, которые он должен выполнять.
А. Кто определяет этот круг действий?
Б. Дома на тебя возлагают обязанности твои родные, твоя семья, мама и папа.
А. Так, это понятно. А может человек сам возложил на себя какие- то обязанности?
Б. Конечно, но для этого надо иметь сильный характер.
А. Я считаю, что он у меня есть. Я сам определяю круг тех, дел, которые необходимо выполнить дома.
Б. Например?
А. Преимущественно уборка квартиры. Я с удовольствием занимаюсь раз в неделю. Я выбиваю ковер, убираю пыль, мою полы. Это тяжелая физическая работа, маме ее выполнять трудно. Она много работает и устает, дома ей нужно
Б. Ты молодец, ведешь себя как настоящий мужчина!
А. Мне подает пример папа. Он умеет, как говорит мама, брать ответственность на себя.
Б. Я это понимаю. А у вас есть какие – то общие заботы?
А. Я хотел об этом сказать. Мы с папой стираем белье, это наша обязанность из самых первых.
Б. Что ж, тут нечего возразить. А как ты относишься к приготовлению еды и мытью посуды?
А. Легко! Хотя это не входит в круг моих обязанностей, но если надо, я могу приготовить что – нибудь элементарное. Например, сварить кофеи сделать яичницу, а также помыть за собой посуду.
Б. А что еще является твоей обязанностью?
А. Моя любимая работа, если можно так сказать, - гулять с собакой.
Б. Это, я бы сказал, приятная обязанность.
А. Для кого как! .. Собаку нужно выводить на прогулку ежедневно и в любую погоду. Не всем это нравится.
Б ты прав. Для выполнения такой нагрузки тоже нужен характер. А ты можешь что – нибудь отремонтировать в доме?
А. У нас папа – главный мастер. Я иногда лишь учусь у него, например, когда он ремонтирует электроприборы.
Б. Да, ремонт таких вещей, как электророзетка или утюг, - это мужское дело.
А. Мы с тобой пришли к выводу, что наши домашние обязанности – дело серьезное и нужное близким людям, хотя об этом и не говорится в Конституции.
Б. Ты прав. Успехов тебе.
А Пока.